Форум Первомайска Николаевской обл.

Объявление

влажность:

давление:

ветер:

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум Первомайска Николаевской обл. » История Первомайска » ЕВОЛЮЦІЯ ОБРЯДУ КУПАЛА ПРОТЯГОМ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІ


ЕВОЛЮЦІЯ ОБРЯДУ КУПАЛА ПРОТЯГОМ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІ

Сообщений 1 страница 2 из 2

1

ЕВОЛЮЦІЯ ОБРЯДУ КУПАЛА
ПРОТЯГОМ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
У с. КУМАРІ ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У статті розглядається трансформація формальних та функціональних елементів
обряду Купала у "ляхецькій" та "мужицькій" частинах с. Кумарі, в тому числі – сучасної його
інсценізації, запровадженої адміністрацією. На початку ХХІ ст. у селі функціонуєтри відмінні
способи відзначення свята, один з яких є еволюційним продовженням традиційного
купальського обряду.
Ключові слова: Купала, Кумарі, функціональні елементи, формальні елементи, поняття-ідея.
Культура є живим і динамічним утворенням, яке еволюціонує разом зі зміною умов
життєдіяльності спільноти. Відбувається постійна трансформація обрядових дійств, деякі
елементи яких зникають, замінюючись іншими.
Метою даної роботи є аналіз еволюції святкування Купала протягом другої половини ХХ –
початку ХХІ ст. у с. Кумарі Первомайського р-ну Миколаївської обл.
Для цього необхідно виділити основні елементи плану-вираження обряду в різних часових
та просторових рамках, а саме: "класичної" обрядодії; традицій святкування Купала в різних
частинах с. Кумарі в другій половині ХХ ст.; залишків даного обряду, побутуючих у населеному
пункті сьогодні; а також театралізованої інсценізації обряду, впровадженого місцевою
адміністрацією. Видається доцільним прослідкувати також еволюцію плану-змісту обрядодії.
Будь-який обряд має дві сторони: план-вираження (формальну структуру) та план-зміст
(функціональне значення)1. До формальної структури обряду, за С.Толстою, відносять такі
елементи, як термін виконання, термінологію, набір та послідовність ритуальних дій, діючих
осіб, ритуальні предмети, ритуальні тексти2.
Обряд Купала визначається дослідниками як одне з найбільших літніх свят у багатьох
європейських народів3. Формальна структура обряду була детально описана вже в
Густинському літописі4, Синопсисі5 та ін. Так, чітко визначено строк виконання обряду: "Тогожде
Купала… найпаче въ навечеріи рождества святого Іоанна Крестителя"6, термінологія, набір і
послідовність ритуальних дій: "Собравшеся в вечер… соплетают себЂ вЂнца от зелія нЂкоего
и возлагают на главу и опоясуються ими; еще же … кладут и огнь и окрест его, емшися за
руцЂ, нечестиво ходят и скачут и пЂсни поют… и чрез огнь прескачуще, самых себе тому ж
бЂсу Купалу въ жертву приносят. И иных дЂйств діяволских много на скверных соборищах
творят"7, діючі особи: "юноши мужеска, дЂвическа и женска полу"8, ритуальні предмети (вінки
та вогнище), ритуальні тексти: "пЂсни поют, сквернаго Купала часто повторяюще"9.
Основні елементи обряду, зафіксовані на початкуХХ ст.– це купальське деревце (прикрашена
гілка), гілочки з якого у деяких регіонах розкидали на огірки, щоб вони краще родили, вогнище,
через яке молодь стрибала, вінки, які пускали на воду, ворожачи на них. Діючими особами
обряду була молодь10.

Перед тим, як перейти до аналізу купальської обрядовості в с. Кумарі, варто відзначити,
що село поділяється на дві частини – "ляхи" і "мужики". Л.Юркевич 1927 р., аналізуючи населені
пункти Покодимщини, писав, що "поруч зі звичним типом подолянина – українця, тим самим,
що й коло Голополя, Гайсина, Тульчина, – своєрідний тип так званої "шляхти", з фаміліями
обов'язково на "ський, цький, ович і євич"… А серед останніх, що десятками й сотнями за-
мешкали Покодиму з Подільського боку з незапам'ятних часів, мешкала, двір коло двора,
хата коло хати – звичайні подільські Мокраки, Галущаки, Патлачуки, Горбатюки, Кравченки,
© Якиминська Любов
ВИПУСК №33
99
Котові, Чоповенки, Гречані, Соломяні, Кривошиї, Кравчуки, Баландюки, Бойки, Ткачуки,
Полуденки і т.д."11. Оскільки дослідник зазначає, що "ляшки" "говорять виключно по-українськи
й у порівнянні з руснаками, з "людьми простими", дуже чисто. По-молдаванськи або по-польськи
не знають"12, припускаємо, що описує він таки українців, однак "…жодних українських народно-
побутових традицій, обрядів, звичаїв нема і старі не пам'ятають, щоб вони коли були тут: а-ні
Купала, а-ні веснянок, а-ні Петрівчаних співів, а-ні "Кози", а-ні "Трона", ні навіть коляд в тім
вигляді, як в українських селах, немає. Все то лічиться тут за "дуже просте"13.
Подібний поділ, описаний Л.Юркевичем, щодо святкування Купала було зафіксовано в с. Ку-
марі у ході експедиції 2009 р.
Так, живу пам'ять про існування обряду Купала в середині ХХ ст. зберегли вихідці з "мужиків":
"Колись, як ми були дівчатами, будяка здоровенного закопували, вінки плели, чіпляли на ті будяки,
співали кругом будяка… Кажда собі віночок плела. І знала, який мій, і дивилась, шоб ніхто його не
вкрав вмене. Хлопчики крали. Так треба. Як той казав, раз украв, це вже нехороше. То ми дивилися,
шоб не вкрав… А тоді хлопці ловили за ноги, за руки – і в річку. Шоб дощ пішов… Колись же
будяки були такі здоровенні, тепер оно, бачу, маленькі, а то такі здоровенні, і до ньогож підступитись
нєльзя, і всьо одно, викопували, закопували! Вінки рвали, розкидали по городі, шоб з'язалися
огірки, кавуни. Чула, шо десь пускали по воді, а в нас не пускали… ми костра не робили. В нас
такого завєдєнія даже в селі вобще не було"14, "…раньше ще будяк закопували в подвір'ї….
(квітчали) вінками. А тоді той вінок ми беремо розкидаємо по городі. По картошкі"15 та ін.
На "ляхецькій" частині села згадки про святкування Купала зустрічаються дуже рідко: "Там
другий раз, ага там сьодня Івана Купайла, значить, не можна нічого робити, не нада нічого
робити, бо це Івана Купайла… це вже молодші (будяка ставили). Вже як ми там сміялися, то
це вже могли ставити, ну як після клубу, будяка ставили та побігали, посміялися"16.
Таким чином, у с. Кумарі спостерігаємо дві форми святкування Купала. На "мужиках"
збереглися незмінними такі формальні елементи структури обряду, як термін виконання,
термінологія, діючі особи. У ході трансформації обряду (еволюційного чи штучного) спрос-
тилися набір та послідовність ритуальних дій, набір ритуальних предметів. Продовжував
функціонувати звичай прикрашання та закопування будяка, яких виконував функцію
купальського дерева, плетіння віночків, тоді як з обряду зникло купальське вогнище. Новим
елементом стало скидання хлопцями дівчат у воду, крадіжки хлопцями купальських вінків,
звичай розкидання їх по городі, що, імовірно, є залишком звичаю розкидання гілок купальської
верби на городину. Ритуальні тексти, приурочені до даного обряду, зафіксовані не були.
У "ляхецькій" частині села продовжували функціонувати (імовірно, запозичені в "мужиків")
такі елементи обряду, як термінологія, діючі особи (молодь). З ритуальних предметів
використовувався тільки будяк у якості купальського дерева. Згадок про його прикрашання,
так само як і про плетіння вінків, зафіксовано не було.
Реально побутуючі залишки обряду Купала були зафіксовані у "мужицькій" частині с. Кумарі
в 2009 р. Так, респондент зазначає: "..а дивіться, шо ми наплели (купальські віночки)… Та
оце приїхали хату мастити, а я кажу: треба хоть який-небудь віночок, бо завтра утром треба
по городі розкидати, шоб в'язь була хороша. Огірки шоб були… це ми їх покидаїм по картошкі,
по кукурудзі"17. У фотоархівах також знайдено фотографії 2000 – 2008 рр., на яких зображено
жінок (мати, дочку і внучку) за сімейним святковим столом у купальських вінках18.
Таким чином, збереглися такіформальні елементи обряду, як час виконання та термінологія.
Подальшої нівеляції зазнали набір і послідовність ритуальних дій (залишається тільки плетіння
віночка та розкидання його по городі), ритуальні предмети (залишаються тільки вінки), діючі
особи (у ритуальному дійстві приймають участь жінки різного віку незалежно від сімейного
статусу)19. З'являються ритуальні тексти, запозичені з театралізованих дійств у різних
місцевостях: "…оце дєйствітєльно наша традиціонна, шо ми її каждий год співаємо… Іменно
на Івана Купала: "Ой ти струмочку, ти ж на срібна водиця"20… Цю пісню як співали (у м. Перво-
майськ під час інсценізації Купала), то брали свій віночок, на віночок ставили свічечку, і казали:
оце для свого коханого, і пускали віночок по воді, на Буг"21.
Святкування Купала на "ляхах" передбачає застілля, де збираються родичі та сусіди, без
використання традиційних ритуальних предметів чи дій.
Окремої уваги заслуговує інсценізоване дійство святкування Купала, яке проводиться у
ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ НАРОДІВ ЄВРОПИ
100
селі з ініціативи адміністрації: "… я поїздила, подивилась (як в інших селах святкують), думаю:
нє, це треба у себе провести"22. Воно набуло характеру масових гулянь.
Інсценізація обряду передбачає урочисту частину, в рамках якої подається інформація про
історію свята, відбувається концерт місцевої самодіяльності, конкурс на кращий вінок, у якому
беруть участь дівчатка шкільного віку, на закінчення підпалюється вогонь, через який стрибає
молодь, але не біля річки. Після завершення урочистої частини починаються танці, у якій
бере участь більшість жителів села: діти та молодь у якості активних учасників, люди старшого
віку – як глядачі. Святкування триває всю ніч.
Таким чином, у даному дійстві зберігаються такі елементи обряду, як термін виконання і
термінологія. Набір і послідовність ритуальних дій нівелюється, оскільки прикрашання
купальського деревця відбувається в рамках підготовки до свята, у якій бере участь обмежене
коло людей, плетіння вінків є довільним, ігровим моментом. Новим елементом є спалювання
вогнища, яке у даному селі у народному обряді зафіксовано не було. Оскільки у інсценізації
беруть участь усі бажаючі, відбувається нівеляція традиційного набору учасників дійства.
Спостерігаємо також заміщення ритуальних предметів: традиційний будяк було замінено на
марену – прикрашену вербову гілку: "Ми раніше будяка прикрашали… а цього року приїхали
з дома культури (Первомайського) і отмінили традицію. Сказали, що треба марену"23.
Кожен ритуал у традиційній культурі має важливе функціональне призначення і є, за
висловом Б.Маліновського, своєрідним захисним покровом соціального організму24. У зв'язку
з цим видається доцільним прослідкувати еволюцію смислового навантаження (плану-змісту)
свята Купала протягом др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст. Як зауважує Т.Тхоржевська, план-зміст
більшості обрядодій можна звести до трьох понять-ідей, а саме: а) необхідність добробуту
для родини й громади, що включає в себе забезпечення врожаю та приплоду худоби, здоров'я
для усіх членів родини і громади, відновлення родини – парування, одруження, народження
дітей; б) необхідність захисту людини, родини, громади від нечистої сили та покійників; в)
необхідність об'єднуючих елементів у святі на родинному і громадському рівні25.
Традиційний купальський обряд містить елементи, що забезпечують ці поняття-ідеї. Так,
основною ідеєю свята було кохання – парування, одруження, що відображалося у звичаї
плести коханому вінок, ворожіння на одруження, використання попелу купальського дерева у
якості приворотного зілля тощо26. Розкидання гілочок купальського дерева, розповсюджене
на Поділлі, мало на меті забезпечити гарний врожай городини, стрибання через вогнище
символізувало очищення від усього злого, забезпечуючи здоров'я та ін.27 Таким чином, ряд
елементів свята були направлені на забезпечення добробуту як окремої людини, так і громади.
Чимало купальських звичаїв виконували захисну функцію. Так, гілочку купальської верби
використовували як оберіг родини та худоби від відьом, саме у цей день, здійснивши певні дії
(зі свічками, колесом, попелом купальського дерева тощо) можна було побачити відьму та
ін.28 Звичай колективного святкування Купала молоддю усього села (кутка, вулиці) забезпечував
виконання інтегративної функції.
У с. Кумарі в середині ХХ ст. у частині "мужики" в обряді Купала спостерігаємо присутність
поняття-ідеї забезпечення добробуту. Так, хоча елемент одруження з розповідей респондентів
не випливає, він міг забезпечуватися шляхом спільного святкування. Крім того, нез'ясованою
залишилася функція звичаю викрадання хлопцями вінків. Добрий врожай мали забезпечити
розкидання вінків по городині, скидання у воду дівчат для викликання дощу. Принагідно слід
відзначити, що деякі респонденти пов'язують зміну клімату з припиненням виконання даного
обряду: "Ловили хлопці за ноги, за руки розгойдували, і в воду. Це на Купала. Ну вроді, дощ
буде. Всєгда на Купала дощ раньше, і на Вознєсєніє, і на Проводи – обізатєльно був. А цей
год, не тіки цей год, а вже годів п'ять, вже нема такої погоди. Воно вже перейшло… Перевелося
всьо. Всьо перейшло, як той казав, доходим до конца"29.
Спільне святкування молоді забезпечувало актуалізацію об'єднуючих елементів свята. Дії,
направлені на забезпечення захисту, не простежуються.
На "ляхецькій" частині села в означений період функціональна сторона обряду зводилася
до ігрових моментів, виконуючи, таким чином, переважно інтегративну, об'єднуючу функцію.
Крім того, разом із танцями, після яких переважно і ставили будяка, забезпечувала спілкування
молоді, що сприяло одруженню.
ВИПУСК №33
101
Сьогодні на "мужиках" елементи обряду Купала направлені на забезпечення гарного
врожаю, а також виконують об'єднуючу на рівні родинифункцію. На "ляхах" шляхом проведення
спільного застілля – об'єднуючу на рівні родичів, сусідів.
Окремої уваги заслуговує смислове навантаження сучасної інсценізації обряду. Ініціатор
його проведення у селі, голова сільради, зазначає: "ми це свято приурочуємо не до річки, а
більше природі. Це як дар квітам, природі, цим, хто збирає лікарські трави, це якби таке
свято"30. Таким чином, традиційне смислове навантаження обряду є знівельованим. Разом з
тим, свято виконує дуже значну об'єднуючу функцію, оскільки є великою подією для села. В
ньому бере участь велика кількість жителів різного віку "…дуже гарно було, такий концерт
був, так пріятно було подивитись, віддихнули від душі.… Наташа (голова сільради) правильно
робить, добре і для людей"31; "…я в два часа прийшла вчора додому (зі святкування Купала).
Танцювали вже (молодь), а ми сиділи дивилися"32; "вчора навіть, боже, поз'їзджалися всі
родичі з усього світу, спеціально, видно. Може, так совпало, но я дивлюсь: яка тобі Москва,
який тобі сєвєр, який тобі південь"33.
Отже, у с. Кумарі сьогодні існує три способи святкування Купала: власне, народні, у частині
"мужики", де залишилася смислова основа свята та деякі елементи ритуального дійства, та у
частині "ляхи", де святофункціонує уформі знання термінології, часу проведення і приурочених
до нього застіль, а також у "відродженій" формі інсценізованого обряду, план-зміст якого
порівняно з традиційним ритуалом є знівельованим. Разом із тим, хоча сучасна інсценізація
обряду, як справедливо зазначає В.Борисенко, є зовсім іншим жанром34, "відродження" (точніше
– впровадження) такої форми святкування Купала відіграє дуже важливу для населеного
пункту інтегруючу роль.
1 ЛотманЮ. О метаязыке типологических описаний культуры // ЛотманЮ.М. Избранные статьи: В 3-х т.
– Таллинн, 1992. – Т. 1. – С. 386 – 392.
2 Толстая С. Вариативность формальной структуры обряда: Купала и Марена // Режим доступу: http://
slav.olegern.net/readarticle.php?article_id=335.
3 Українська етнологія: навчальний посібник / За ред. В.К.Борисенко. – К., 2007. – С. 289.
4 Густинський літопис // Режим доступу: http://litopys.org.ua/
5 Синопсис Київський. Лаврський альманах / Ред. рада: В.М.Колпакова (відп. ред.) та ін. – К., 2002. – 194 с.
6 Там само.
7 Там само.
8 Там само.
9 Там само.
10 Українська етнологія: навчальний посібник. Вказ. праця. – С. 289.
11 Архів інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.Вернадського. – ФХ№ 12359. –
Юркевич Л. Покодимська шляхта / матеріали етнографічного опису / 20 рр. ХХ ст. Ориг. 10 арк. – Арк. 1
– 1 зв.
12 Там само. – Арк. 6.
13 Там само.
14 Записано у с. Кумарі Первомайського р-нуМиколаївської обл. 05.07.2009 від Зарицької (Маковей) Ази
Михайлівни, 1931 р.н.
15 Записано у с. Кумарі Первомайського р-нуМиколаївської обл. 07.07.2009 відМаковей Галини Іванівни,
1936 р.н.
16 Записано у с. Кумарі Первомайського р-ну Миколаївської обл. 05.07.2009 від Іваніцької Леоніди
Йосипівни, 1940 р.н.
17 Записано у с. Кумарі Первомайського р-нуМиколаївської обл. 07.07.2009 відМаковей Галини Іванівни,
1936 р.н.
ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ НАРОДІВ ЄВРОПИ
102
18 Див. детальніше: Фотоархів Новошицької Клавдії Петрівни // Фольклорна спадщина села Кумарі:
Збірник / упорядкув. Т.Тхоржевської, Л.Якиминської. – Первомайськ, 2010. – С. 47.
19 Там само. – С. 46 – 48.
20 Повний текст пісні див.: Фольклорна спадщина села Кумарі. Вказ. праця – С. 14.
21 Записано у с. Кумарі Первомайського р-нуМиколаївської обл. 07.07.2009 від Шевчук Надії Семенівни,
1968 р.н., народилася на "мужиках".
22 Записано у с. Кумарі Первомайського р-ну Миколаївської обл. 07.07.2009 від Буянської Наталі
Олександрівни, голови сільради.
23 Записано у с. Кумарі Первомайського р-ну Миколаївської обл. 08.07.2009 від Буянської Наталі
Олександрівни.
24 Малиновсий Б. Функциональный аналіз // Антология исследований культуры. – СПб., 1997 // Режим
доступу: http://www.socioline.ru/_seminar/librar … vsky.php?1
25 Тхоржевська Т. Обрядовий комплекс в контексті структурно-знакового аналізу (на матеріалах
слов'янського населення Південної Бессарабії) // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і
дослідження. – Одеса, 2002. – С. 286 – 288.
26 Українська етнологія. Вказ. праця. – С. 289.
27 Там само.
28 Там само. – С. 290.
29 Записано у с. Кумарі Первомайського р-нуМиколаївської обл. 08.07.2009 від Зарицької (Маковей) Ази
Михайлівни, 1931 р.н.
30 Записано у с. Кумарі Первомайського р-ну Миколаївської обл. 08.07.2009 від Буянської Наталі
Олександрівни.
31 Записано у с. Кумарі Первомайського р-ну Миколаївської обл. 05.07.2009 від Іваніцької Леоніди
Йосипівни, 1940 р.н.
32 Записано у с. Кумарі Первомайського р-ну Миколаївської обл. 05.07.2009 від Зарицької (Маковей)
Ази Михайлівни, 1931 р.н.
33 Записано у с. Кумарі Первомайського р-ну Миколаївської обл. 08.07.2009 від

Отредактировано Noval (07-12-2014 20:22:40)

0

2

Стаття, здається, Якиминської Любов Вікторівни. Матеріали були зібрані студентами-істориками ПІ ОНУ ім. І.І. Мечникова під час етнографічної практики.

Отредактировано Оксана Дорошенко (20-06-2015 09:50:54)

0


Вы здесь » Форум Первомайска Николаевской обл. » История Первомайска » ЕВОЛЮЦІЯ ОБРЯДУ КУПАЛА ПРОТЯГОМ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІ