Форум Первомайска Николаевской обл.

Объявление

влажность:

давление:

ветер:

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум Первомайска Николаевской обл. » История Первомайска » История евреев Первомайска (Богополь, Голта и Ольвиополь)


История евреев Первомайска (Богополь, Голта и Ольвиополь)

Сообщений 61 страница 90 из 105

61

Такий вигляд нині має Богопільська талмуд-тора (юдейський початковий релігійний навчальний заклад):http://s3.uploads.ru/t/R3bSw.jpg

+2

62

Мольфар
Богополь, центральная улица. Сегодня в здании склад перекупщиков, видел как-то ореховых делков там. Интересно, сколько мани попадает в тощий городской бюджет за его аренду.
Слышал, что там же и ребе жил, когда-то давно.

0

63

Цілком можливо, що і жив, оскільки ліворуч міститься будівля колишньої єврейської лікарні. А тогочасний богопільський казенний рабин Соломон Ісайович Топузе одночасно був і лікарем єврейської лікарні.

+2

64

Пять чaстей светa - Пaлестинa, Aргентинa, Гoлтa, Бaлтa и Херсoн!

прочитал на одном из форумов Израиля:

скаут Рональд, мой отец родом из большого еврейского местечка, известного сейчс как город Первомайск. Он рассказывал, что каждая синагога имела свою общину и хедер. Из числа выпусников хедерa, желающих стать Талмудистами, община выбирала самого достойного, толкового и талантливого и брала его и его семью, когда она у него появлялась, на своё содержание. Он трудно отрабатывал хлеб свой, учась сам, помогая другим находить решение в спорах и советы в житейских неурядицах. Если он выполнял свою работу хорошо, то община рекомендовала его в ешиву и очень гордились, если их протеже принимали. И вообще, быть Талмудистом было почётно. Самые знатные семейства местечка хотели с ними породниться. Состоятельные отцы невест мечтали о таком зяте, даже если парень был из самого бедного сословия, не только потому что, породниться с таким человеком-мицва, а и потому, что у него было хорошее будущее.
Но никто и не думал содержать 65% выпускников хедерa только потому, что им всем захотелость стать Талмудистами.

http://megapolis.org/forum/viewtopic.php?p=14669457

+1

65

О спасении еврейских реликвий в годы Первой мировой войны
Анатолий Хаеш
Голта, местечко Херсонской губернии

Леринман, Кременчуг 16 октября:

«В Кременчуг вернулась партия окопщиков. Я у одного обнаружил свиток Торы, купленный им, по его словам, за 20 руб. Тора принадлежит галицийской еврейской общине. Я хотел вернуть этому еврею 20 руб. и принять Тору на хранение, но тот наотрез отказал. Я установил, что этот еврей ‑ житель Голты, по профессии портной, по имени Гершель Бакдейль (сюда он приехал за жалованьем). Через голтского раввина, думаю, можно будет получить у него эту Тору, которую он решил “подарить” синагоге».

http://berkovich-zametki.com/2009/Zamet … haesh1.php

+1

66

Noval
Спасибо за прекрасные иллюстрации старой жизни нашего города. Мы и представить себе не можем какой интенсивной она была сто и двести лет назад. Вот чего, например, не хватало нашей землячке зубному доктору Марголис? Когда она поехала в Америку и там под свое доброе и честное имя собрала по подписному листу, в еврейских общинах так принято, деньги на Школу для еврейских девочек в Голте. Привезла эти деньги и построила школу для города. И город уже более ста лет
благодарно пользуется ее трудами и стараниями. И оно ей было нада, спросите вы? Таки да, получается шо было. Так и со свитками Торы и другими не совсем понятными нам отголосками некогда богатой событиями жизни.

0

67

Наша тема имеет продолжение. Наш новый участник напишет здесь кратко о своей работе. ==============Обязательно поделюсь результатами работы, которой я занимаюсь со своими учениками. А сейчас я хочу разместить объявление, имеющее отношение к теме. Может быть, кто-то захочет принять участие в этом конкурсе. Чьи-то дети или внуки . Осталось уговорить своих учителей истории , литературы, труда, музыки,рисования. В общем, небезразличных учителей. Хотя конкурс преимущественно исторический, но там принимают не только исследовательские работы . но и литературные и музыкальные творения, рисунки и скульптурные композиции на тему Холокоста. Не смотря на то, что подавать заяку надо до 19 февраля( продлили с 10 до 19), если кто-то прочитает это объявление уже позже. то всё равно попробуйте подать заявку или послать готовую работу, только помните, что надо уложиться в срок до 15 апреля.
ХVІ Всеукраїнський конкурс учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту»
ім. І.Б. Медвинського 2015 – 2016 навчальний рік.
Український центр вивчення історії Голокосту за підтримки ЄАЄК та Посольства Держави Ізраїль в Україні повідомляє про проведення у 2015-2016 навчальному році серед учнів середніх загальноосвітніх закладів України щорічного конкурсу дослідницьких та творчих робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І.Б. Медвинського.
Заявки необхідно подати до 19 лютого 2016 року
Виконані роботи необхідно подати до 15 квітня 2016 року
Захист робіт відбудеться наприкінці травня 2016 р. у м. Києві.

Положення
про організацію та проведення ХVI Всеукраїнського конкурсу
учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І.Б. Медвинського
2015 – 2016 навчальний рік.
Реалізуючи ідеї, викладені в Декларації Стокгольмського міжнародного
форуму по Голокосту, а також Резолюції ООН про встановлення Міжнародного
дня пам'яті жертв Голокосту, і вважаючи своїм обов'язком зробити посильний
внесок у збереження пам'яті про жертви геноциду, Український центр вивчення
історії Голокосту повідомляє про проведення у 2015-2016 навчальному році серед
учнів середніх загальноосвітніх закладів України конкурсу дослідницьких та
творчих робіт «Історія і уроки Голокосту». Ми пропонуємо обдарованим і
небайдужим до суспільних проблем юнакам і дівчатам випробувати свої сили і
здібності, взявши участь у конкурсі. В рамках майбутнього конкурсу окрему
секцію складатимуть роботи, автори яких розглянуть долю ромів (циган) в
окупованій Україні у 1941-44 рр.
Заявки необхідно подати до 10 лютого 2016 р.
Розділ 1. Мета конкурсу
1. Поглиблення знань школярів з історичної проблематики Голокосту -
долі єврейського народу на теренах Європи під час Другої світової війни,
популяризація вивчення цієї теми серед учнівської молоді.
2. Розвиток навичок дослідницької і аналітичної діяльності під час відбору
матеріалу і написання роботи з вибраної теми.
3. Пошук нових фактів, документів, свідчень про події Голокосту в Україні
і за її межами, і введення їх у науковий обіг.
4. Відбір за результатами конкурсу обдарованих учнів і сприяння їх участі
в міжнародних семінарах та конференціях.
5. Виховання у молоді толерантного поводження, поваги до людей іншої
національності, свідомого ставлення до міжетнічних проблем.
Розділ П. Підготовка конкурсу
До участі у конкурсі запрошуються учні 8-11 класів загальноосвітніх і
спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, професійно-технічних училищ. Особи, що
бажають взяти участь у конкурсі, подають заявки до Українського центру
вивчення історії Голокосту за формою: прізвище, ім'я та по батькові, назва теми,
науковий керівник, адреса проживання, контактні телефони, електронна адреса.
Термін подачі заявок до 10 лютого 2016 року. Для підготовки конкурсу
створюється Оргкомітет у складі науковців, викладачів історії ВУЗів, вчителів
шкіл. Для допомоги авторам робіт, які мають можливість відвідувати Київ, з 11
лютого 2016 року щодня, крім вихідних, з 14.00 до 17.00 діє консультаційний
пункт на базі Українського центру вивчення історії Голокосту. Виконані роботи
відправляються в електронному і роздрукованому вигляді на адресу Центру до 15
квітня 2016 року включно (роботи, що надійшли після 15 квітня 2016 р., не
розглядатимуться). Вони попередньо рецензуються фахівцями з зазначеної
проблематики. Роботи, які не відповідають тематиці та рівню вимог конкурсу,
можуть бути відхилені і не допущені до захисту. До кінця квітня всім тим, хто
пройде відбір, буде повідомлено про їхню участь у конкурсі.
Перевіряючи роботи, рецензенти оцінюють їх за десятибальною системою
за такими критеріями:
1. Формулювання теми.
2. Постановка завдання (актуальність, мета, питання для дослідження).
3. Використання джерел (різноманітність, оригінальність).
4. Використання літератури (обсяг, характер).
5. Структура роботи.
6. Викладення матеріалу (послідовність, взаємовиваженість).
7. Аналітична робота.
8. Формулювання висновків (зміст, оригінальність).
9. Наукове оформлення (примітки, список літератури).
10. Художнє оформлення.
Роботи, що в сумі набрали менше 8 (восьми) балів, будуть відхилені.
Розділ Ш. Вимоги до роботи
До участі допускаються роботи, виконані українською і російською
мовами. Кожне дослідження, представлене на конкурс, повинне мати від 20 до 30
аркушів тексту, видрукуваного з одного боку (шрифт № 14). На титульній
сторінці вгорі позначаються організатори конкурсу (Український центр вивчення
історії Голокосту, Євро-Азійський Єврейський конгрес), потім іде назва конкурсу,
тема, прізвище, ім'я та по батькові автора повністю, назва навчального закладу,
адреса, варіант контактного зв'язку, електронна адреса, відомості про наукового
керівника. Викладу теми передує план у простому або розгорнутому вигляді.
У вступній частині бажано освітити актуальність вибраної теми, а також
причини вибору, сформулювати мету і методи дослідження, можливості
застосування. Крім цього у вступі висвітлюється аналіз ситуації, що передує події.
В основній частині викладається фактична канва подій у цілісній, взаємозалежній
і послідовній побудові. У цілому різні варіанти вибраних тем зводяться до двох
основних напрямків: регіональні дослідження і загальна проблематика Голокосту.
При виборі регіонального напрямку в основній частині варто відобразити
розуміння контексту подій, що відбувалися, і, по можливості, їх повне
висвітлення. Особливу увагу варто звернути на специфічні риси, які-небудь деталі
властиві тільки даному регіону. Обов'язковою вимогою є наявність чітких
посилань на джерела інформації.
Найбільш авторською і оригінальною частиною роботи є висновок, саме в
ньому квінт-есенція дослідження. Тому він повинен обов'язково базуватися на
матеріалі основної частини і носити конкретний характер.
У випадку використання цитат обов'язкові посилання на джерела, які
оформляються по загальноприйнятих зразках. Ті ж вимоги стосуються списку
використаних джерел і літератури, що міститься наприкінці роботи. Роботу
прикрасить і зробить більш зрозумілою використання наочних матеріалів
(таблиці, графіки, схеми, малюнки, фотографії і інше, на вибір автора).
Окрім науково-дослідницьких робіт, організатори також запрошують до
участі в конкурсі творчі роботи, які мають художню форму (малюнки,
скульптурні й музичні твори тощо).
Розділ ІV. Захист робіт і визначення переможців
Захист робіт відбудеться у травні 2016 р. Оплата проїзду і проживання
учасників конкурсу та учителів проводиться за рахунок Організаторів. Всіх
допущених до участі в конкурсі повідомлять про це до кінця квітня. До захисту
кожний здобувач готовить стислий (до 5-7 хвилин) виклад основних ідей роботи.
Можливий варіант з використанням мультимедійних робіт (7-8 хвилин).
Другим етапом захисту стануть відповіді на запитання опонентів в якості
яких виступають присутні учні, вчителі, члени журі, гості конкурсу. Активність
учнів – опонентів, їхній рівень поінформованості, виявлений у запитаннях,
враховується під час підведення загальних підсумків. До початку захисту
бажаючим надається можливість ознайомитися зі змістом робіт.
Члени журі звертають увагу на:
а/ уміння стисло охарактеризувати роботу;
б/ якість відповіді на питання;
в/ поінформованість у проблематиці Голокосту в цілому;
г/ полемічні здібності;
д/ мовні особливості.
Розділ V. Нагородження переможців
Усі учасники конкурсу, які братимуть участь у захисті робіт,
нагороджуються дипломами, літературою за тематикою Голокосту,
загальноісторичними виданнями, художніми творами, іншими призами. Також
кращим конкурсантам буде надана можливість взяти участь у різних молодіжних
конференціях, семінарах і школах з проблематики історії Голокосту.
Роботи обов’язково надсилати у роздрукованому вигляді (звичайною поштою) і в
електронному варіанті на адресу:
Поштова адреса:
Український центр вивчення історії Голокосту
01011, Київ-11, вул. Кутузова, 8, кім. 109;
тел./факс: (38044) 285-90-30
Електронна адреса uhcenter@holocaust.kiev.ua
Сторінка в Інтернеті: holocaust.kiev.ua
Сторінка в соціальній мережі: https://www.facebook.com/uhcenter?ref=hl

http://www.holocaust.kiev.ua/

Отредактировано Анна (09-02-2016 16:36:40)

0

68

Крамар написал(а):

Noval
Спасибо за прекрасные иллюстрации старой жизни нашего города. Мы и представить себе не можем какой интенсивной она была сто и двести лет назад. Вот чего, например, не хватало нашей землячке зубному доктору Марголис? Когда она поехала в Америку и там под свое доброе и честное имя собрала по подписному листу, в еврейских общинах так принято, деньги на Школу для еврейских девочек в Голте. Привезла эти деньги и построила школу для города. И город уже более ста лет
благодарно пользуется ее трудами и стараниями. И оно ей было нада, спросите вы? Таки да, получается шо было.

=================Скажите, пожалуйста, где была эта школа? Это помещение школы №1? Я смотрела здесь на форуме фотографии некоторых зданий, которые до войны или до революции принадлежали представителям еврейской общины. Но буду благодарна, если кто-то назовёт еще какие-то , ныне сохранившиеся , здания.

0

69

Анна
Дом школы для еврейских девочек сохранился. Долгое время это здание называли школа Марголис. Сегодня в этом здании всякие службы по работе с молодежью. На улице Грушевского справа от центрального входа в парк.
И в продолжение темы. Материал из старого справочника про Богополь:

Богополь — в эпоху исторической Польши местечко Брацлавского воеводства и Брацлавского уезда. В 1776 г. (Б. еще значился деревней) 3 евр., в 1784 г. — 80, в 1787 г. — 108 (27 домов) и в 1790 г. — 141 (84 муж. и 57 женщ.). В переписях 1784 и 1787 гг. евреи Б. числились по Уманьскому кагалу. — Ср.: "Арх. Юго-Зап. России", V, т. II.
Ныне — местечко Балтского уезда Подольской губ.; в 1847 г. богопольское евр. общество составляло 1399 душ; по переписи 1897 г. — жит. 7226, из них евр. 5909, прав. около 1200. — В 1905 г., в связи с обнародованием манифеста 17 октября, 20 октября вспыхнули антиеврейские беспорядки, продолжавшиеся несколько дней; имеются: возникшие между 30 и 60 гг. 19 в. синагога и шесть молитвенных домов (портняжный, кузнечный и др.; в "тальновской школе" молятся преимущественно хасиды, приверженцы тальновского цадика; старейшая Тора погибла во время погрома 1905 г.), одно кладбище, наиболее ранняя могила которого относится к началу 19 в. (здесь был похоронен в 1842 году местный цадик (Магид), а в 70-х годах р. Мотель, сын тальновского цадика р. Давида Тверского); хебра-кадиша возникла в 50-х годах 10 в., больница с 1899 года; талмуд-тора — с 1901 г.; частное мужское училище, библиотека — с 1906 г. Общая сумма коробочного сбора на четырехлетие — около 4000 р. ежегодно. — Ср.: М—н, "Устр. еврейск. общ."; Анкетные сведения.
http://www.jewage.org/wiki/en/Profile:B … w=articles
По указанному адресу есть фото давнего обустройства братской могилы в Богополе, на месте массовых казней евреев, ромов и военнопленных во время оккупации:
http://s3.uploads.ru/t/Q3rWM.jpg

0

70

Международный проект сохранения истории 20 века собрал ряд интересных рассказов и о нашем городке.

Еврейский свидетель Европейского века
Между 2000 и 2010, мы опросили 1,200 евреев, переживших Холокост, по-прежнему живущих в Центральной и Восточной Европе, бывшем Советском Союзе и на Балканах. Мы оцифрованных 22,000 их фотографии и попросили их поделиться с нами своими историями о всей 20-го века--как они жили.

Их рассказы можно найти через этот сайт переведен на русский (некоторые на немецком и/или венгерской). Если вы являетесь ученым-исследователем и хотел бы увидеть на языке оригинала слово в слово стенограммы, не стесняйтесь обращаться к нам.
http://www.centropa.org/search-our-data … ish-memory

Вот некоторые из них.

http://s7.uploads.ru/t/qiTjw.jpg

"Это моя бабушка по отцовской линии Эстер Авербуха, в девичестве Гольдштейн. Эта фотография была сделана в Bogopol' в 1880-х годах.

Моя бабушка родилась в Bogopol' в 1854 году. Она вышла замуж в 1885 году в возрасте 31 года, который был довольно поздно по тем временам. Моя бабушка Эстер происходила из религиозной Еврейской семьи и был очень религиозным себя.

Я помню моя бабушка Эстер хорошо. Она одета как и все другие женщины в городе. Она носила длинные темные юбки и темные футболки. Зимой она носила шерстяную одежду, а летом - фланель. Она никогда не носила светлые тона и даже дома она носила платок. Бабушка Эстер соблюдается кашрут. Она не доверяла мать или горничная, чтобы сделать еду для нее. Она купила ее четверть цыпленка из одного и того же продавца, я думаю. Моя бабушка соблюдали субботу. Она не ходила в синагогу, когда я вспоминаю ее, потому что она была очень старой. У нее были религиозные книги. Она молилась от Сидур, читать Тору на иврите регулярно и знал недельные разделы наизусть.

Бабушка Эстер умерла в 1938 году и был похоронен в 3-м еврейском кладбище в Одессе."
из интервью
ИНТЕРВЬЮИРУЕМЫЙ: Леонид Авербух
ИНТЕРВЬЮЕР:
Николь Tolkachova
МЕСЯЦ ИЗ ИНТЕРВЬЮ:
Июль
ГОД ИНТЕРВЬЮ:
2003
Одесса, Украина

http://s7.uploads.ru/t/qAeu9.jpg

"Это фотография моего прадеда по отцовской линии Лейб Авербуха и моя бабушка Эстер Авербуха, в девичестве Гольдштейн. Эта фотография была сделана до их свадьбы в Bogopol', в 1880-х годах."

Из того же интервью.
http://www.centropa.org/photo/leib-and-esther-averbuch

0

71

Дом школы для еврейских девочек сохранился. Долгое время это здание называли школа Марголис. Сегодня в этом здании всякие службы по работе с молодежью. На улице Грушевского справа от центрального входа в парк.
И в продолжение темы. Материал из старого справочника про Богополь================= Спасибо большое за ответ. Я , к сожалению ( или к счастью?) всю эту информацию уже имею. Единственное, что Вы помогли мне уточнить , так это о место расположении данной школы для еврейских девочек.Я знала , что здание Дома творчества учащихся тоже когда-то принадлежало еврейской общине, но теперь Вы подтвердили его изначальное предназначение.А на могиле в Козорезьем Яру мы уже были и съёмки там произвели. Когда смонтируем с учениками весь фильм  о моментах из еврейской истории Первомайска и подадим его на конкурс, то потом смогу и всем желающим здесь его показать.

0

72

Решил продублировать  рассказ о нашем земляке Моисее Замбе в родной теме.

http://s3.uploads.ru/t/KU2jo.jpg

Моисей Zamb ГОД РОЖДЕНИЯ: 1850 ГОРОД РОЖДЕНИЯ: - Голта НАЗВАНИЕ СТРАНЫ НА МОМЕНТ РОЖДЕНИЯ:
Россия ГОД СМЕРТИ: 1916 ГОРОД СМЕРТИ: - Голта СТРАНА СМЕРТИ: Россия УМЕР: перед II мировой войны
Менеджер.
(по нашему управляющий)
Еще должность его могла называться арендатор. Кто в теме тот поймет, чем это фото особенное.

0

73

По состоянию на 1912 год в Голте функционировала частная лечебница Иосифа Лейбовича Марголиса. Кто знает, в каких отношениях он был с Терезой Марголис? Отец? Муж? Брат?

0

74

Мольфар
У зубного доктора Марголис было двое детей, сын и дочь. Когда-то они учились в Европе. Дочка одного из них перед войной жила с бабушкой в нашем городе. Звали ее Мира. В 41 году ей было примерно 16 лет. Бабушка (доктор) Марголис была образованная, сама бывала в Германии, решила не уезжать в эвакуацию. Погибла и она и Мира.
Предполагаю, что лечебница была у мужа доктора Марголис.

0

75

Крамар
Я тоже склоняюсь к тому, что это были муж и жена. Правда, уже в 1913 году имя Иосифа Марголиса не упоминается (вероятно умер или выехал). А вдова вполне могла остаться в городе. Правда после октябрьского переворота 1917 года она уже не практиковала и основоположником советской стоматологии в Первомайске считается доктор Избаш (И. О. неизвестно), а позже - Яков Исаакович Фитермахер.

0

76

http://s7.uploads.ru/t/CRd8F.jpg
Эта милая девушка - наша землячка Ася Гранатурова.

В разделе Лица города она уже есть, спасибо Noval, еще в 12 году запостил. Даже Украинская энциклопедия: История городов и сел упомянула ее. Было это в семидесятые годы, Ася была еще жива. Живая легенда мира искусства двадцатого века. Она была одной из самых известных натурщиц и фотомоделей в 30-е годы 20 века. Первая начала позировать не скрывая лицо, благодаря чему созданные ею образы стали сродни античным статуям, получив лицо они ожили. В древности красота тела была естественной. И "обнажонка" Аси Гранатуровой это просто красота человека. Человека и характера.

6 октября 1911 (Богополь Подольской губ., ныне Украина) – 17 мая 1982 (Париж?). Натурщица, фотомодель, актриса, живописец и художник декоративно-прикладного искусства.
Из еврейской семьи, дочь Ешеля и Мехамы Гранатуровых. В 1921 выехала с матерью и братом в Париж по вызову отца, который эмигрировал перед войной.
В шестнадцать лет ушла из семьи и поселилась на rue de Rennes, близ Монпарнаса. Занялась рисунком и живописью, разрабатывала цветочные мотивы для текстильных фабрик и домов моды. В 1931 участвовала в Осеннем салоне.
С 1930 позировала обнаженной для известных фотографов, в числе которых были Роже Шалл (Roger Schall), Дора Маар (Dora Maar), Жермен Крюлл (Germaine Krull), Эрги Ландау (Ergy Landau), Эммануэль Суже (Emmanuel Sougez). Позже стала излюбленной моделью для скульпторов (в их числе Шарль Деспио, который назвал ее именем одно из своих произведений, Аристид Майоль, Поль Бельмондо, Хана Орлова) и живописцев (Андрэ Дерен, Моисей Кислинг, Кес Ван Донген, Марсель Громер, Сюзанна Валадон и др.). В те же годы под руководством Шарля Дюллена пыталась начать театральную карьеру в Театре Vieux-Colombier.
В 1935 году она снялась в кино «Очи черные» Виктора Туржанского.

Во время оккупации Франции в 1941 была арестована гестаповцами в Марселе, но сумела освободиться, и примкнула к французскому Сопротивлению.
В 1950–1970-е создавала гобелены мистической и религиозной тематики, использовала мотивы гадальных карт Таро. В 1970-е показывала свои работы в различных салонах и галереях.
Умерла в Париже в 1982 году.

В 1994 выставка фотографий, посвященных художнице, состоялась в городском музее Мон-де-Марсан (Mont-de-Marsan), город на юге Франции. Здесь статья в Коммерсанте 94 год, с отзывом о той выставке, более 70 фото одной модели - Асии, и только восторженные отклики!
http://qps.ru/zoKYr

Вот кратко статья, посвященная Асе во французской энциклопедии (свободный перевод):
Ася, молодая модель, ее обнаружил Роджер Шалль, стала музой многих фотографов нового видения в 1930-е годы. Ассия Гранатуроф, родилась в Украине в 1911 году, стала профессиональной моделью. Она воплотила в себе дух обнаженной натуры того времени. Благодаря ее таланту фотографы смогли в полной мере выразить свое уникальное видение красоты человеческого тела, характерное для того времени.

В этом контексте, Ассия является idéal модель: она излучает красоту и совершенно природное обаяние, немного по-мальчишески стройная , с золотистыми волосами, фигурные, квадратные плечи, полную грудь, сильные ноги и торс, который показывает без аффектации "мощный орган".

Она быстро стала одной из самых популярных и самых дорогих моделей в Париже. Она регулярно работала со многими (теперь уже известными) фотографами, позволяя каждому только одно или два занятия в неделю.

Скульптор Шарль Деспио, работая с ней, указывал на ее « египетские плечи и греческое тело." Ассия позировала ему один или два раза в неделю с 1934 по 1938 год. Одну из своих работ он назвал Ассия:

http://s7.uploads.ru/t/6gUZr.jpg

Эта скульптура украшает Роттердам с 1937 года.

http://s7.uploads.ru/t/c6mW4.jpg

http://s6.uploads.ru/t/O0qbn.jpg

http://s2.uploads.ru/t/wOUZv.jpg

http://s7.uploads.ru/t/QTVNY.jpg

В 2006 вышла книга: Assia, sublime modеle, ( Асия возвышенная модель) texte de C. Bouqueret / aux ditions Marval, 2006.
(материал будет отражен в книге о Первомайске "Переправа").

Отредактировано Крамар (26-02-2016 07:35:31)

0

77

"В сентябре 1941 г., не помню какого дня, в Лысой Горе застрелили 320
человек. Накануне казни, которая происходила в колхозе имени Молотова,
пришел староста деревни Федоренко Андрей Денисович и распорядился
выделить машину, чтобы отвезти полицейских вырыть яму, где закопают
трупы еврейских жителей. Полицейские уехали в тот же день и вырыли
могилы. Назавтра утром полицейские собрали всех евреев в клубе в Лысой
Горе. В 10 утра забрали всех мужчин и под конвоем полицейских отвели к
месту казни. Там их уже ожидало немецкое подразделение, которое прибыли
из Первомайска. Первыми были застрелены мужчины, потом женщины и
последними - дети... В казни участвовали местные полицейские. Больше всех
среди них отличились начальник полиции Михаил Бараненко и полицейские..."

Источник: Ицхак Арад. Катастрофа евреев на оккупированных территориях
Советского Союза (1941-1945). Днепропетровск, «Ткума», 2007, стр. 258.

0

78

Тот же источник:
Город Первомайск на реке Буг, входящий в генералбецирк Николаев, был
поделен на две зоны: района на западном берегу реки, который именовался
Голта (его называли также Первомайск), стал частью Транснистрии,
находившейся под властью Румынии, остальные же районе города
присоединили к генералбецирку Николаев. Перед войной в городе проживало
более 6.000 евреев; под оккупацией оказалась примерно половина. Город
захватили в конце июля, а первую акцию провели там 17 сентября. Вторая
акция состоялась там 15 декабря, в ходе ее убили 1.500 евреев; в третьей акции
9 января 1942 г. уничтожили всех, оставшихся в живых, кроме тридцати
ремесленников, обязанных обслуживать немецкий штаб в городе. Нескольким
евреям удалось перебраться в румынскую часть города, где положение евреев
было немного лучше.

0

79

Мольфар написал(а):

Цілком можливо, що і жив, оскільки ліворуч міститься будівля колишньої єврейської лікарні. А тогочасний богопільський казенний рабин Соломон Ісайович Топузе одночасно був і лікарем єврейської лікарні.

======================Нашла здание Талмуд-торы с вашего фото. Но вот возник вопрос, какое из здание было больницей? Вот это http://s2.uploads.ru/t/QNW8j.jpg
или этоhttp://s3.uploads.ru/t/VXHUR.jpg
?

0

80

Анна
Лікарнею, власне, була будівля, де нині міститься будинок побуту, тобто ліворуч від талмуд-тори.
http://s3.uploads.ru/t/sWBHy.jpg

+1

81

Мольфар написал(а):

Анна
Лікарнею, власне, була будівля, де нині міститься будинок побуту, тобто ліворуч від талмуд-тори.

Большое спасибо за уточнение! Это здание настолько близко находится с Талмуд-торой, что я даже не подумала на него. Ведь писали , что больница находилась " через дорогу". А поскольку с противоположной стороны по ул Советской никаких тогда зданий не было, то я подумала, что здания по одной стороне улицы, но подальше друг от друга.Спасибо еще раз! Особенно -за фото!

0

82

1920-1930 роки в СРСР позначились кривавими репресіями.Жертвами репресій ставали представникі усіх верств населення та усіх національностей. Були серед них і євреї, які проживали у нашому місті.Ось кілька трагічних історій з великої маси людських трагедій того часу.
У 1924 р. за приналежність до сіоністської організації «Цейрей Ціон» був заарештований житель Первомайська  Йосиф Мошкович Вербський. У лютому 1938 р. Йосиф Вербського заарештували вдруге, як керівника підпільної контрреволюційної сіоністської організації. Слідчі Первомайського відділу ДПУ Одеської області стверджували, що члени організації займалися контрреволюційною діяльністю, спрямованою на дискредитацію радянської влади; були пов’язані з підпільно-релігійною єврейською общиною, виступали проти закриття синагоги, проводили нелегальні релігійні збори. Незважаючи на абсурдність і бездоказовість звинувачення, 23 березня 1938 р. Йосиф Вербський був засуджений трійкою при УНКВС по Одеській області до вищої міри покарання, а через 12 днів – розстріляний .http://s3.uploads.ru/t/azoFS.jpg
http://s2.uploads.ru/t/hWmqi.jpg

У справі Йосифа Вербського міститься лист 82-річного Мошко Вербського, батька засудженого, написаний у грудні 1955 р. до Головного управління таборів у Москві, де у кожному рядку присутні відчай і благання. Судячи з матеріалів справи, Мошко Вербський так і не дочекався відповіді про долю сина. Лише в 1980 р. рішенням Миколаївської обласної прокуратури Йосипа Вербського реабілітували.
23 березня 1938 р. заарештована за статтями 54 – 10, 54 – 11 Кримінального Кодексу УРСР (пропаганда або агітація, які містять заклик до повалення, підриву чи ослаблення радянської влади, організаційна діяльність, спрямована на підготовку або вчинення контрреволюційних злочинів) та засуджена до вищої міри покарання Рахіль Ройтман . До арешту вона працювала бухгалтером районної споживчої спілки в м. Первомайську. В 1927 р. вона заарештована органами ДПУ за участь у сіоністській молодіжній групі і засуджена до трьох років заслання, потім ще на три роки в м. Мінусинську. Загалом вона перебувала у засланні 8 років. У постанові трійки Управління НКВС Одеської області від 23 березня 1938 р. говориться: «Ройтман Рахіль Шамовну розстріляти». Вирок виконано 15 квітня 1938 р.
25 грудня 1989 р. Рахіль Ройтман реабілітували за вiдcyтнicтю складу злочину . http://s2.uploads.ru/t/yIpPk.jpg
http://s7.uploads.ru/t/BGqlE.jpg

http://s2.uploads.ru/t/yIpPk.jpg

http://s6.uploads.ru/t/ltmNO.jpg

Ще більше вражає нaдyмaнicть звинувачення i безпiдставнicть арешту вчителя історії Первомайського педагогічного технікуму Сіми Бенціанівни Березiної . В постанові про початок слідства від 16 вересня 1936 р. записано: „Березіна мала зв’язки з троцкістсько-зінов’євською бандою. При викладанні історії у Первомайському технікумі серед студентів пропагувала троцькізм». Приводом для такого звинувачення  стало те, що ще у 1927 р. Березiна, студентка Xapкiвського робфаку, на партійних зборах утрималася під час обговорення рішення ЦК ВКП(б) про виключення Троцького з партії. Як речові докази, до справи залучили конспекти лекцій з полiтeкoнoмїї, у яких згадувалися економічні тeopії Каутського, Троцького, Бухарiна.
http://s6.uploads.ru/t/xB5te.jpg

http://s2.uploads.ru/t/K00Ll.jpg

http://s2.uploads.ru/t/qAvfC.jpg

http://s7.uploads.ru/t/wFktS.jpg

Мужня жінка намагалась боротися, написала кілька листів до Прокуратури УСРР, подавала доповідні, чiткi пояснення на допитах та очних ставках. Такі вiдповiдi обеззброювали слідчих, примушували вишукувати iншi, ще абсурдніші обвинувачення. Тричі було подовжено строки її утримання під вартою. Слідчі доскіпувалися до кожного слова, перебирали усе її життя, друзів, знайомих, але нічого не знаходили. У справі зберігаються вiдповiдi Чернігівського i Харківського обласних та Цюрупинського районного Управління НКВС. Результат перевірок однозначний: „По суті Вашого запиту повідомляю, що перевіркою як архіву РПК, а також по обліку РВ НКВС, компрометуючих матеріалів на Березіну не виявлено» . Незважаючи на те, що за 9 місяців слідства жодних доказів злочинної діяльності так i не було виявлено, у червні 1937 р. рішенням Особливої наради при Колегії ДПУ УРСР Березіну засуджено до 5 poкiв виправно-трудових таборів.
Кожну справу місцеві органи влади намагалися перетворити на показовий політичний спектакль з широким обговоренням у трудових колективах i засобах масової інформації. У Первомайській районній газеті Прибузький коммунар» надруковано статтю „Викрито ворога Березiнy», в якій кореспондент з усім пролетарським пафосом, не добираючи висловів, викривав „ворожі недобитки, троцькістські наслідки» , закликав „ще вище піднести класову пильність у боротьбі з такими виродками, як Березiна» . Слід зауважити, що на сторінках газети неодноразово публікувалися численні замітки, статті про представників національних меншин, зокрема євреїв, що обвинувачувались у шкідництві, шпигунстві, створенні контрреволюційних, фашистських і націоналістичних організацій. Цим самим засоби масової інформації сприяли нагнітанню істерії, ворогоманії, зміні психологічного клімату в суспільстві.
Biдoмо, що у 1930-тi роки слідчі НКВС завершували справи на підставі „особистого зізнання » або неперевірених свідчень інших звинувачених. А для одержання „зізнань» їм рекомендувалося використовувати тортури. Як показав на допиті 5 липня 1956 р. колишній начальник Управління НКВС по Миколаївській області Ілля Фiшер, «працівники, що здійснювали допити звинувачених, були добре обізнані про застосовувані в НКВС СРСР, НКВС УСРР методи «отримання» зізнання обвинувачених, чимало з них особисто спостерігали за здійсненням цих методів – тортур над заарештованими. »
Прикладом кричущого порушення норм законодавства є справа уродженки м. Первомайська  Сари Пижик-Рєзнiк. Її чоловік Ілля Пижик у 1938 р. був звинувачений у шпигунстві i страчений. За цілком таємним наказом №00486 наркома внутрiшнix справ  Єжова вiд 15 серпня 1937 р. арешту підлягали дружини засуджених за першою (розстріл) та другою (15-25 років таборів) категоріями, що отримували 5-8 poкiв таборів лише за те, що були дружинами „вopoгiв народу». Це і вирішило долю Сари Пижик-Рєзнiк . Вона була заарештована 8 квітня 1938 р. На першому допиті 8 квітня Сара Срулiвна рішуче заперечувала звинувачення у шпигунстві. А на другому допиті, 13 квiтня, визнала свою шпигунську діяльність. Це „зізнання »коштувало С. Пижик-Рєзнік життя: 1 жовтня 1938 р. рішенням трійки НКВС по Одеській області засуджена до розстрілу, а 9 жовтня 1938 р. – страчена
Кримінальні справи кінця 1930-х років свідчать, що чимало жителів Первомайська  єврейської національності в ті роки проходили у сфабрикованих слідчими справах про належність до різних іноземних розвідок: грецької, румунської, болгарської, естонської, фінської та інших.         
За матеріалами книги Ташлай Л.Б., Макарчук О.М. Гіркий полин історії- Миколаїв:Атол, 2003.-  с. 17-21.

+1

83

http://s7.uploads.ru/t/iKxGA.jpg
Фото одной из  107 стен в Долине Общин Мемориала истории Катастрофы в Яд Вашем( Иерусалим), на котором высечено название нашего города среди более 5 тысяч названий городов и местечек, чьи еврейские общины частично или полностью были уничтожены в годы Холокоста.

0

84

Объявление. Городской краеведческий музей начал сбор материалов для новой экспозиции: история и сегодняшний день еврейской общины Первомайска. Обращаюсь ко всем желающим с просьбой, давайте поможем городу в этом добром начинании. Принимаются предложения и в плане формирования концепции и наполнения экспозиции материалами. Прежде всего интересуют истории, семейные рассказы. Пример одной вывешу.

+1

85

Крамар написал(а):

Объявление. Городской краеведческий музей начал сбор материалов для новой экспозиции: история и сегодняшний день еврейской общины Первомайска. Обращаюсь ко всем желающим с просьбой, давайте поможем городу в этом добром начинании. Принимаются предложения и в плане формирования концепции и наполнения экспозиции материалами. Прежде всего интересуют истории, семейные рассказы. Пример одной вывешу.

=====================================фильм, снятый учениками нашей школы " Миттєвості історії євреїв Первомайська" можно использовать в качестве наглядного пособия во время тематических экскурсий в музее. Тем более, что статические экспозиции во всех современных музеях соединяют с интерактивными. Например, в Музее Герцля в Иерусалиме, Музее Израиля и в Музее Катастрофы в Яд Вашем очень много интерактивных экспозиций. И даже в нашем областном Музее подпольно-партизанского движения на Николаевщине 1941-1945 гг есть монитор, на котором показывают видеоматериалы. Нашему городскому краєведческому музею тоже можно перенять эту практику.
Вот ссылка на фильм https://www.youtube.com/watch?v=Bb6JKFyDvgo
Благодарю всех авторов и участников данной темы. Мы использовали некоторые материалы этого сайта для написания сценария фильма.

Отредактировано Анна (29-04-2016 22:28:05)

+1

86

19 квітня 2016 року на Богополі,в одному з місць розстрілу первомайських євреїв у період 1941-1942 рр . , було встановлено пам'ятний знак . Про історію цього місця згадується у статті "На краю оврага", в темі " Первомайськ в окупації" за 05-10-2015 12:27:25. Історія має продовження. Нарешті, через понад 70 років, було вшановано пам'ять загиблих на цьому скорботному місці. та  по усім євреям, вбитим в роки Голокосту, первомайський рабин з міньяном прочитали кадиш.
http://s6.uploads.ru/t/2Bc4W.jpg
http://s0.uploads.ru/t/cMNYL.jpg
http://s0.uploads.ru/t/4b2EG.jpg

Отредактировано Анна (29-04-2016 22:26:39)

+1

87

Здраствуйте,
подскажите пожалуйста как найти-проехать на старое еврейское кладбище Первомайска - двигаясь из Одессы. И его часы работы, если территория огорожена.
Я уже попытался его найти год назад, приехав в Первомайск. Но меня направили на новое кладбище на Киевском выезде.
Хочу поискать следы предков.

0

88

Поскольку до 1919 года Первомайска не существовало, а были три самостоятельных поселения, то и еврейских кладбищ было тоже три. В Ольвиополе оно было уничтожено, а на месте могил построены гаражи. В Голте остатки еврейского кладбища находятся недалеко от центрального рынка, в районе улицы Матросова. Ну, и на Богопольском кладбище Вы, видимо, и были. Правда, оно не новое, а лишь продолжение старого. Отсюда вывод: определите сначала, в которой именно из частей города жили Ваши предки. Это облегчит поиск.

0

89

Мольфар написал(а):

Поскольку до 1919 года Первомайска не существовало, а были три самостоятельных поселения, то и еврейских кладбищ было тоже три. В Ольвиополе оно было уничтожено, а на месте могил построены гаражи. В Голте остатки еврейского кладбища находятся недалеко от центрального рынка, в районе улицы Матросова. Ну, и на Богопольском кладбище Вы, видимо, и были. Правда, оно не новое, а лишь продолжение старого. Отсюда вывод: определите сначала, в которой именно из частей города жили Ваши предки. Это облегчит поиск.


Спасибо. Спросить уже не у кого. Меня интересует то, на которое ссылаются как "Еврейскому кладбищу Первомайска – 300 лет, его территория – 41 тыс. 700 квадратных метров", в черте города где есть могилы и из 1880-1920 гг. На том, где я был захоронения начинаются (за небольшим исключением, есть небольшой более старый участок) с послевоенных времен. Буду теперь ориентирооваться на ул. Матросова. Вы не знаете, оно открыто в определнные часы или свободный доступ?

0

90

ГОЛЬДГУБЕР
Если 300 лет, то только кладбище в Богополе и по указанному размеру тоже оно. Находится на въезде в город с трассы Киев - Одесса через Голованевск, оно справа, слева от трассы - христианское. Не охраняются оба. Но надгробий даже довоенных не много. Но Вы побываете на той земле.
Приезжайте.

0


Вы здесь » Форум Первомайска Николаевской обл. » История Первомайска » История евреев Первомайска (Богополь, Голта и Ольвиополь)