Форум Первомайска Николаевской обл.

Объявление

влажность:

давление:

ветер:

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум Первомайска Николаевской обл. » История Первомайска » Первомайск в прозе и поэзии


Первомайск в прозе и поэзии

Сообщений 1 страница 10 из 10

1

Соберем ссылки на прозу и поэзию, в которых упоминается наш Первомайск!

Хроники буйного класса. Владимир Мишурский

http://uploads.ru/t/b/o/v/bovgY.jpg

Владимир Мишурский
"Всё приходит вовремя для того, кто умеет ждать".

Ровесник Гагаринского полёта в космос. Окончил Рижское мореходное училище по специальности судоводитель. По распределению поехал на Сахалин. Работая на судах Латвийского и Сахалинского морских пароходств, побывал в разных уголках Земли. Некоторое время служил на Тихоокеанском флоте на сторожевом корабле 3-го ранга в должности командира штурманской боевой части. Имею звание старший лейтенант запаса. После того, как "бросил якорь" и осел на берегу, закончил вечернее отделение Восточно-Украинского Государственного Университета по специальности химик-технолог. В настоящее время проживаю в городе Северодонецке. В центре коллажа я с героем своего одноименного рассказа "ЛОСКУТИК".
http://www.proza.ru/avtor/falanga

0

2

Степове многоріччя

Многоріччя моє!
Степове сивопам’ятне диво!
Міріади років шелестіли в твоїх небесах…
Пранароду мого тут уперше врожаїлась нива,
А у поступі він свою мудрістю кола досяг.

Многоріччя моє!
Годувало-поїло медами, 
Рятувало щораз від ворожих його зазіхань,
Твої трави завжди від хвороб лікували,
До узлісся дібров його захисток був і снага.

Многоріччя моє!
Ти народного духу обнова.
Від землі, від води він здіймається нині до зір
І гуртує людей, що його зодягають у слово,
А самі лебедями у Степ, у Неба обшир.

Автор Григорій Іванович Усатюк

0

3

Різниченко Олекса

Славень Богополю

Між річками, як між руками,
Бог вигойдував БОГОПІЛЬ,
Уквітчавши його садками
і дібровами доокіл.

Найсолодші відкрив джерела,
найп’янкіші пустив вітри,
напуваючи спраглі зела,
з неба хлюпаючи дари.

І привів Бог сюди людину –
ось твій край, твій синочку рай:
зліва води Синюхи сині,
справа Бога струм-водограй.

Тут живи і плоди і множся
тут освоюй до моря степ –
зліва Голти гінке колосся,
справа Орлика сад росте.

БОГО-ПОЛІСЕ, БОГО-МІСТО!
БОЖЕ ПОЛЕ, де ми зросли.
Хоч нам зараз уже за триста –
Жить ми твльки-но почали.

На сайті Первомайської міської бібліотеки є рубрика "Видатні постаті" у якій розмішуємо біографічні матеріали про поетів, які народились, проживали у Первомайську. Запрошуємо всіх форумчан.

Отредактировано Оксана Дорошенко (20-06-2015 09:37:26)

0

4

Станіслав Павловський
***
Воду, що відбила моє обличчя
без жодної зморшки,
Давно віднесла кудись течія Синюхи.
Тепер тут стіною встав очерет.
Про що мені з ним розмовляти?

***
На вулиці Шолом-Алейхема тихо,
наче в мавзолеї.
Чутно тільки сухе поклацування
дзьобиків.
Це горобці, яким я не дав
народитися,
Мстиво докльовував рештки
мої дитячих слідів.

Запрошую відвідати сайт Первомайської міської централізованої бібліотечної системи.
На сайті розміщуємо вірші про Первомайськ та Південний степ.
Будемо всім раді.

0

5

http://s019.radikal.ru/i633/1507/10/bd479513e427.jpg

Походження та примітки

НАСУВАЛАСЬ ГРІЗНА ХМАРА.

Записано в 1937 р. в с. Мигія, Первомайського району, Миколаївської обл.
Друкується за зб. «Великому Сталіну», стор. 42—44.
Текст скорочено (переклад див. у зб. «Песни и думы Советской Украины», стор. 23—24).

Автором цього популярного в народі твору є робітник-каменяр Дмитро Васильович Дзюба з с. Мигія; він склав кілька пісень. Варіанти цієї пісні друкувалися в різних журналах і збірниках 1937—1941 рр.

Джерело

Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1955, 700 с.

Насувалась грізна хмара
З заходу і півдня, —
Зажурилась Україна,
Заплакала, бідна.

То не хмара, то не грізна
Пливла без упину, —
То ворожі лихі війська
Ішли на Вкраїну.

Як та галич, села вкрили,
Міста забруднили,
Розпинали бідних селян,
Кров робочу пили.

Зажурилась Україна,
Стала сумувати:
«Ой хто ж мені допоможе
Ворогів здолати?»

Стогне, плаче Україна,
Сльози проливає,
А тимчасом з Москви Ленін
Полки виряджає.

Виряджає він Сталіна.
Свого друга, брата,
Врятувати Україну
Від лютого ката...

У проклятих ворогів
Сплющені вже й очі, —
Бо вже Сталін славне військо
Привів із півночі;

Та як крикнув по Вкраїні
Голосом орлиним,
Щорс Микола з богунцями
До нього прилинув.

Ударило славне військо
На полки ворожі,
Рушило усе бідняцтво
Стати в допомозі.

Та й погнали враже військо,
Далеко погнали,
А з Петлюри й Денікіна
І сліду не стало.

Утікала панська Польща —
Вороги закляті,
Розгубили по дорозі
І штани й жупани...

Отредактировано Noval (10-07-2015 01:28:27)

0

6

"Сніданок з 1+1" с.Мигія
http://www.1plus1.ua/video/miy-putivnik … buzke.html

0

7

http://s017.radikal.ru/i423/1507/83/1f6e0e624e34.png

Миколаївщина: випуск поштової марки та блоку в серії «Краса і велич України»
08.09.2014
13 вересня 2014 року вводяться в обіг та вважаються дійсними для оплати послуг поштового зв'язку в усіх відділеннях Укрпошти поштовий блок «Краса і велич України. Миколаївська область» та поштову марку «Пам’ятник корабелам і флотоводцям, м. Миколаїв».

На степовому півдні України, що славиться ласкавими сонячними днями, розкинувся край корабелів та хліборобів, край з величезним науково-технічним та ресурсним потенціалом, центр національних та міжнародних транспортних зв’язків – Миколаївщина.

Поштовий блок № 127 «Краса і велич України. Миколаївська область» складається з чотирьох марок, на яких зображено видатні пам’ятки регіону:
№ 1389 «Автотранспортна розв’язка, м. Первомайськ»;
№ 1390 «Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері, м. Миколаїв»;
№ 1391 «Природний парк «Бузький Гард», с. Мигія»;
№ 1392 «ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», м. Миколаїв».

Формат блоку – 130х102 мм.
Формат марки № 1389 – 26,1х36,54 мм; номінал – 2,00 грн.
Формат марок №№ 1390, 1391 – 36,54х26,1 мм; номінал – 2,50 грн.
Формат марки № 1392 – 50,46х52,2 мм; номінал – 5,70 грн.
Перфорація рамкова – 11 1/2.
Тираж блоку – 49 000 примірників.
Захист блоку: мікрошрифт «О. Калмиков».
Захист марок №№ 1389, 1390, 1391: в УФ-променях світяться плашка під зображенням герба України, слово «Україна».
Захист марки № 1392: в УФ-променях світиться плашка під зображенням герба України, слово «Україна», номінал та умовне зображення чайок.
Блок – багатоколірний; спосіб друку – офсет.
На полях блоку штриховий код – 4823027137957.
http://asfu.org.ua/ua/news/nikolaev-vyi … inyi-_123/

Отредактировано Noval (10-07-2015 00:29:56)

+1

8

Гранітно-степове Побужжя

"Там, де Південний Буг, пробиваючи дорогу серед залишків прапрадавніх архейських гір Українського кристалічного щит, лине до Причорноморської низовини, на півночі Миколаївської області розташувалась казкова земля. Земля знаменита і забута, зраджена й врятована. Земля великої краси, унікальної природи, історичних святинь української нації. Земля на ймення Гранітно-степове Побужжя". Фільм присвячено регіональному ландшафтному парку, що знаходиться поблизу с. Мигія Первомайського району. Можна дізнатися про Бузький каньйон та гирлову частину річки Бакшала, які належать до найцікавіших в археологічному відношенні регіонів України, а також про Гард -- адміністративний центр Буго-Гардової паланки, найбільшої за розмірами серед восьми територіальних одиниць Запорозької республіки. Фільм виготовлено Південною філією Інституту екології НЕЦУ (м. Миколаїв).
http://dayz3.ru/watch/WTx9oKNWPHc/grant … hzhya.html
https://youtu.be/5PZ-F6JpnWM

Отредактировано Noval (10-07-2015 00:37:40)

0

9

"…В Голту мы пришли через

несколько часов после еврейского погрома. Говорили, что на улицах валяется много убитых.

Нам не удалось узнать, кто громил. Пойти в город никто не решился."

К. Паустовский. «Крик среди ночи»

0

10

Різниченко О.

Триєдине місто

У місті триєдиному живу,
де землю розпанахано річками,
котрі прорвались крізь віки і камінь
одна до одної на велич степову,
і викресали іскорку живу,
оздоблену очами і думками,
окрилену робочими руками,
а з іскри – полум’я, котре життям зовуть.

У місті триєдиному живу,
яке із коминів біленькими димками
вітало Геродота кавалькаду…
вони і зараз, як тоді пливуть.

Гіпаніс-Бог – зв’язківець між віками –
бере у нас щоденні інтерв’ю.

Різниченко О. Наодинці з Богом. Поезії. – БМКП «Українська ідея», 1998. – С. 94.

Первомайськ уночі

Зорі й хмари… Понад землею
місяць сяючий споловів.
Я поволі іду від н е ї
з н е ю в серці і голові.

Та спиняюся ненавмисне,
так вражає картина ця:
моє місто, з вогнів намисто
до лиця тобі, до лиця!

Ніби зорі, із неба скинуті,
мерехтливі ясні вогні
розлилися по всій долині,
шлях освітлюючи мені.

Вітер тихо шепоче з листям.
Шум авто. Паровозів гук.
Ти й вночі не стихаєш, місто,
безупинне, мов серця стук!

Спиш, здригаючись, як людина,
просто неба, уверх лицем.
Ти пропахло наскрізь бензином,
очеретом і чебрецем.

В твоїм ритмі мій крок лунає,
і дихання злилось з твоїм.
Як дівчину, тебе кохаю
серцем виповненим своїм.

Знаю я – до твого порогу
мої ноги і в темінь путь
по оцих дорогих дорогах,
зморшках давніх твоїх, знайдуть!

Різниченко О. Наодинці з Богом. Поезії. – БМКП «Українська ідея», 1998. – С. 97.

0


Вы здесь » Форум Первомайска Николаевской обл. » История Первомайска » Первомайск в прозе и поэзии