Форум Первомайска Николаевской обл.

Объявление

влажность:

давление:

ветер:

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум Первомайска Николаевской обл. » История Первомайска » Малоизвестные страницы истории Первомайска


Малоизвестные страницы истории Первомайска

Сообщений 121 страница 150 из 422

121

http://uploads.ru/t/M/Z/r/MZrXw.jpg
Шанец.
Нечто похожее возвышалось и над берегом Синюхи.

Отредактировано Noval (05-04-2012 20:28:42)

0

122

Больно стены отвесные, патамучто из камня сложены. Наша, помнится, была грунтовая. Ближайшее место, где еще сохранилась аналогичная (один в один) это парк в черте города Кировоград... Со спутнига видно прекрасно силуэт. Без труда можно наложить на нашу топокарту. Даже без архикада.
Это если Вы про крепость Орел.
А вот в Богополе какая была не знаю, но думаю, что та была каменная. И технология уже есть как найти, опять же со спутника. Но не надо никому, вот беда.

Отредактировано Крамар (06-04-2012 16:56:52)

0

123

Вроде как не было на Богополе крепости, с какого источника информация?

0

124

В источниках пока точных сведений не найдено. Но не могло не быть крепости. Самое защищенное место ( две реки),
самая восточная часть Подолии, рубежная часть ВКЛ ( на определенном этапе продвижения к Черному морю) и т.д.
Крепость была, другое дело что она была не российская, следовательно в официальные аналы не вошла...
Ну и некие древние развалины каменные в окрестностях устья Синюхи или Кодымы все же упоминались.
Поэтому, пока, источник сведений - умозрительный.

0

125

Согласен, кстати сегодня обнаружил карту с развалинами моста, возможно остались после переправы армии Миниха в 1738 году (других предположений у меня нет)

http://uploads.ru/t/m/u/q/muqvp.jpg
Author: Covens et Mortier; Lisle, Guillaume de, 1675-1726
Date: 1742
Short Title: Theatre de la guerre, Petite Tartarie, Crimee, Mer Noire.
Publisher: Covens & Mortier Amsterdam

0

126

bogrus писал6

Вроде как не было на Богополе крепости, с какого источника информация?

Историки XVII-XIX веков ссылаются на письменные упоминания XVI века. о каменных развалинах в районе окраин нынешнего Богополя , конкретно не указывая источник.
Что странно для полноценного историка.
Более чем уверен, они ссылались на путевые записки Мартина Броневского 1578 года (XVI век).
Иных записей я не встречал.
На карте Риччи Занони эти руины тоже помечены.
Они обозначены и на карте Херсонской губернии.
Посредством "Google планета земля". можно и сейчас определить местонахождение этих развалин.

0

127

bogrus написал(а):

обнаружил карту с развалинами моста, возможно остались после переправы армии Миниха в 1738 году


bogrus, к сожалению это не так.
Заинтересовавшись обозначением, на старой карте, такого "столь важного" нюанса как развалины моста я поискал в интернете похожие карты и нашёл Карту датируемую 1703 годом, то есть за 35 лет до упомянутого военного похода.

http://s019.radikal.ru/i639/1204/a4/ed87f51384fdt.jpg

Collection:  David Rumsey Historical Map Collection
Author:      Lisle, Guillaume de, 1675-1726
Date:      1703

Ссылка на Карту и сайт

Но, что более интересно, на этом сайте есть и другие карты разных времён, на которых обозначены эти развалины моста. У меня невольно появляется вопрос, а зачем на старой карте обозначать развалины моста, и при этом совсем не указывать поселения возле него?

Отредактировано yuriy_2012 (06-04-2012 23:18:57)

0

128

Нашёл один интересный сайт, на котором возможно выбрать самостоятельно местность, а сам сайт дальше найдёт много старых карт этого участка    :flag:

http://rumsey.mapranksearch.com/

Отредактировано yuriy_2012 (07-04-2012 13:44:47)

0

129

yuriy_2012, спасибо, замечательный сайт!

0

130

Noval написал(а):

Посредством "Google планета земля". можно и сейчас определить местонахождение этих развалин.


Покажите эти развалины, может Вы спутали с другим объектом?

0

131

Учитывая схематичность приведенных карт, можно предположить, что речь идет о известном каменном мосте товарища Витовта, чуть ошибка в координатах вкралась. Но это не значит, что в нынешних границахгорода Первомайска ничего интересного и неизвестного нет.

0

132

http://uploads.ru/t/l/E/d/lEdhc.jpg

http://uploads.ru/t/N/h/7/Nh79J.png

0

133

Был там несколько раз, ничего примечательного не заметил - овраги и мусорка в них, вот панорама этого места
http://uploads.ru/t/3/w/L/3wLJf.jpg
На карте Сецинского в этом районе указано Городище, но то была просто группа курганов (см. Харлампович), сейчас там оросительное водохранилище
http://uploads.ru/t/w/2/3/w23g1.jpg http://uploads.ru/t/r/6/5/r65e7.jpg

0

134

"Кодемам, по истолкованию, какого-то Романа, русского, называет это место Дольняя Горофосса, городище, или место каменных развалин, которое сами жители называют притолкою или крепостцою; там вливается в Буг речка Синявода "
Мартин Броневски
TARTARIAE DESCRIPTIO
1578 год.
ХVI столетие!
А грабительские раскопки были проведены в 90-х годах ХІХ столетия.
Через триста лет после описания их паном Броневским.
Чувствуете разницу?

Странно, но никото не обращает внимания на следы битвы, состоявшейся между с.Чаусово-1 и Богополем.
У самых стен городища.
В этом месте было обнаружено четырнадцать! могил древних воинов.

"Въ окрестности того места выкапываютъ стрелы, копья, сабли, кинжалы, человеческія кости; здесь же находили могилы, сложенныя изъ каменныхъ плитъ и заключающія въ себе скелеты въ панцыряхъ и съ саблями. Въ этомъ месте здесь былъ бродъ черезъ бугскіе пороги.
Около села надъ Бугомъ скала, называемая Пугачъ; около нея каменныя плиты; подъ одной изъ нихъ найденъ былъ (въ 1875 г.) воскъ."

с.Грушевка.

http://uploads.ru/t/J/Y/B/JYBo0.jpg

Отредактировано Noval (10-04-2012 23:34:24)

0

135

Noval,  какие будут версии про сражение у Городища "Богополь"? Чаусово берет название от поселения Часув или "часовой".
Есть уже на карте Риччи. А битва примерно к какому времени может быть отнесена?

0

136

Noval Ну так Вы же показали на карте конкретное место с Богополя, ближайшее к нему городище было у Сецинского, а где сказано, что Дольняя Горофосса вообще была на Богополе? Может она стояла на Кодыме или в Синюхином Броде ("Поселення Синюхін Брід І – середньовіччя (можливо, козацькі старожитності); XIV-XVII ст. н.е."), а может Дольняя Горофосса это были развалины Витовтова моста ("В 1420 г. вблизи нынешнего города литовский князь Витовт соорудил арочный мост через Южный Буг"), может из-за его арок жители называли "притолкою"... Никто точно не знает, а Вы указываете конкретное место, чувствуете разницу?

Крамар "Поблизу ям знаходять множество людських та кінських кісток, залізних та мідяних вістер стріл, кусні різної зброї, чавунні ядра, дрібну турецьку монету і навіть панцирі" [ПЦ, c. 121]. Вероятно бой был с турками в 17-18 веках (ядра - чугунные), у моего деда (царствие небесное) стоял дом на этом месте, а напротив (в Чаусово 1) было видно небольшие развалины (толи столб, толи кусок стены, плохо помню), дед говорил они турецкие

У Боплана в карте 1650 года на этом месте есть Часов или Чабов остров
http://uploads.ru/t/P/l/q/PlqD0.jpg

Отредактировано bogrus (11-04-2012 17:34:08)

0

137

Крамар

Noval,  какие будут версии про сражение у Городища "Богополь"? Чаусово берет название от поселения Часув или "часовой".
Есть уже на карте Риччи. А битва примерно к какому времени может быть отнесена?

Есть два способа узнать ответы на Ваши вопросы.
1) Расспросить у местного населения о случаях обнаружения археологических предметов.
Желательно их увидеть.
И, желательно их купить.
Делаете фото находок и выставляете снимки на форумах поисковиков и археологов.
Идентификация предметов, поможет определиться с датировкой исторической эпохи.
***
2) Покупаете металлодетектор и сами идете на поиск, в поля.
А далее, читай пункт №1.

0

138

bogrus

Никто точно не знает, а Вы указываете конкретное место, чувствуете разницу?


"...до пасеки какого-то Онисия (с.Ониськово), незнатного русского, где растут очень высокие дубы.
Далее виден на Буге каменный мост и баня,(с.Вітольдів Брід) которая, как уверяют, была некогда построена великим и знаменитым полководцем Витолдом, воинственным князем литовским. Там  же видны каменные развалины, склепы и гробницы, которые, говорят, принадлежали туркам или татарам и обыкновенно называются цессении, то есть памятники.
Кодемам (Р. Кодымь или Кодыма, в Херсонской губернии.), по истолкованию, какого-то Романа, русского, называет это место Дольняя Горофосса, городище, или место каменных развалин, которое сами жители называют притолкою или крепостцою; там вливается в Буг речка Синявода.
Пробита, или скорее ворота, скалистый остров на Буге (Подобного рода две местности находятся на р. Буге: в Мигее где пороги, и еще в сел. Богдановке, где доселе существует гранитный небольшой островок.( Подобного рода две местности находятся на р. Буге: в Мигее где пороги, и еще в сел. Богдановке, где доселе существует гранитный небольшой островок). защищен природными укреплениями и неприступен потому что оба берега очень возвышены и река омывает их со всех сторон."

с.Ониськово....с.Вітольдів Брід.... там вливается в Буг речка Синявода....с.Мигія.

Никто точно не знает где вливается в Буг река Синявода?

Отредактировано Noval (11-04-2012 23:07:19)

0

139

Noval написал(а):

Пробита, или скорее ворота, скалистый остров на Буге (Подобного рода две местности находятся на р. Буге: в Мигее где пороги, и еще в сел. Богдановке,

Noval   Протичанское урочище или Протич или Пробита или Красные ворота место одно единственное на р.Буг (Бог)  не усложняйте ситуацию среди очевидного, зачем повторять ошибки чужеземных картографов, которые зачастую карты друг у дружки передирали вместе с ошибками а сами никогда в этой местности не были.

0

140

Viktor

Протичанское урочище или Протич или Пробита


Этимология - это что-то особенного.
Ну тогда название кисломолочного напитка кефир, происходит от аль-кяфиру́н , кафир (неверный).

Читал бредни наших историков, что вождь гуннов Атилла, совсем даже не Атилла , а... славний засновник козацького роду , на призвіще Гатило. :huh:
О как.

http://uploads.ru/t/X/r/x/Xrxbk.jpg
Аттила (Атли). Иллюстрация к изданию «Старшей Эдды» (1893 г.)

А шо, похож.

не усложняйте ситуацию среди очевидного, зачем повторять ошибки чужеземных картографов, которые зачастую карты друг у дружки передирали вместе с ошибками а сами никогда в этой местности не были.

Вы тонко намекаете на это пояснение к тексту Броневского?

7 (Подобного рода две местности находятся на р. Буге: в Мигее где пороги, и еще в сел. Богдановке, где доселе существует гранитный небольшой островок.)

Меня еще в святотатстве не обвиняли.
Не рискну править чужие тексты своими умозаключениями.
Это выписка из пояснений автора перевода к путевым заметкам путешественника.
Все вопросы к нему.

Были ли в наших краях древние культурные поселения?
Скоро попробуем узнать.
Намедни, напросился в экспедицию к археологам.
По их данным, здесь есть что искать.

Отредактировано Noval (12-04-2012 15:33:33)

0

141

На некоторое время предлагаю "переместиться" в 20 -е столетие. К истории оккупации Первомайска. На приведенном ранее немецком аерофотоснимке города на окраине Голты виден квадрат с надписью Лагерь. Еще известно, что на территории
завода ДизельМаш (25 октября) при немцах был концлагерь. В квартале между Пионерским проулком, Ленина (Грушевского) и  Маркса до Толстого (эта граница пока точно не выяснена) находилось еврейское гетто.
Вчера 11 апреля  мир отмечал Международный день освобождения узников фашистских концлагерей.
Многие жители Первомайска остались в лагерях навечно, кому-то выпало вернуться.

0

142

Медаль польских узников концлагерей (Krzyz Oswiecimski), из моей коллекции:

http://uploads.ru/t/Z/G/J/ZGJIB.jpg

http://uploads.ru/t/Z/9/5/Z95kX.jpg








Этой награды удостаиваются поляки - бывшие узники Освенцима, Майданека, Треблинки и других нацистских концентрационных лагерей и тюрем, расположенных как на территории оккупированной Польши, так и в странах Западной Европы.

Крестом Узников фашистских концлагерей награждаются иностранные граждане - бывшие узники нацистских лагерей смерти, участники польского движения Сопротивления.

Награждение производится и посмертно - в этом случае награда вручается семье погибшего.

Крест Узников фашистских концлагерей представляет собой греческий крест с широкими плечами, изготовленный из оксидированного под серебро металла.

На лицевой стороне креста в центральной его части помещен равносторонний треугольник, обращенный вершиной вниз, с буквой "P" посредине. Треугольник покрыт эмалью красного цвета и обрамлен по периметру узким серебристым кантиком (такой знак, сделанный из материи, нашивался на верхнюю одежду поляков - узников фашистских концлагерей и тюрем). Буква "P" на кресте посеребренная.

На вертикальных и горизонтальных плечах креста изображен фрагмент зонного ограждения из столбов опоры с двумя изоляторами и пяти рядов колючей проволоки (по два ряда на нижнем и горизонтальных плечах и один - на верхнем). Концы проволоки наползают на треугольник.

Между рядами проволоки на горизонтальных плечах креста проставлены даты: "1939" на левом плече и "1945" - на правом.

На оборотной стороне креста помещена надпись в четыре строки: "PRL / WIEZNIOM / HITLEROWSKICH / OBOZOW KONCENTRACYJNYCH". Надпись захватывает верхнее и горизонтальные плечи креста.

Все надписи и изображения на кресте выпуклые рельефные.

Размеры креста: 42 х 42 мм, основание плеча 13,5 мм, сторона треугольника 23,5 мм, высота буквы "Р" 10 мм.

В верхней части креста имеется ушко с кольцом, с помощью которого он крепится к ленте.

Лента креста Узников фашистских концлагерей шелковая муаровая шириной 40 мм в виде чередующихся продольных полос равной ширины синего (6 штук) и серого (5 штук) цвета (расцветка одежды заключенных).

Крест Узников фашистских концлагерей носится на левой стороне груди после Партизанского креста.

http://uploads.ru/t/x/Z/K/xZKLo.jpg http://uploads.ru/t/I/7/x/I7x1K.jpg

Отредактировано Noval (12-04-2012 18:34:41)

0

143

Noval написал(а):

Намедни, напросился в экспедицию к археологам.
По их данным, здесь есть что искать.

Охотникам желают ни пуха ни пера, туристам легких рюкзаков а что желают археологам?

0

144

Предлагаю выделить посты о "концлагерях Первомайска" в отдельную тему.

0

145

Viktor

а что желают археологам?


Цитата одного из археологов:

"Заветный клад для нас не куча монет, а не выбитое место".

Отредактировано Noval (12-04-2012 20:57:33)

0

146

ЮлияL написал(а):

Предлагаю выделить посты о "концлагерях Первомайска" в отдельную тему.

Придерживаюсь правила открывать отдельную тему только когда готов сам в нее писать.
Подробностей о концлагерях общими усилиями наскребем на три поста, номер ЛАГа, даты и количество узников.
И "новая" тема заглохнет.
До других сведений мы не доберемся. Если на форуме появится автор, владеющий более подробными сведениями,
тогда можно и в отдельную тему.

0

147

Согласен с Крамаром.
Тему следует открывать, ежели заполнена хоть одна страница форума по этому вопросу.
Два-три поста - это мало.

0

148

проф. С. С. Дложевський, зав. Першотравенського Музею, П. В. Харламович
розкопав на схід від Витовтового броду біля Першотравенського татарський похорон з гробницею, тесаною з крупно-раковистого вапняку.
Звіт про розкопки друкуватиметься в ч. 4 „Вісника Од. Комісії Краєзнавства“.

Надо найти , для почитать, этот "вестник".

********************************************

козак Мамай: Легенди. Пошуки. Версії

Про цибулівського сотника Мамая, його трагічну долю та Мамаїв Яр, що став його останнім пристанищем, на терені Буго-Гарду досіджувалося детально. Але і в інших місцях побутують легенди про Мамая та бажання мати його за земляка. Ніхто не може виключати, що таке відоме в Україні прізвищеь могло бути присутнім в різних місцинах

Багата українська земля подіями, традиціями, людьми, повниться легендами ріка історії. Не виключення і Нижнє Побужжя або південний захід Буго-гарду. Це справжня гірська країна серед неозорих степів, Бузька Швейцарія, а нині її по совкому кличуть - Первомайщина. Мабуть, ніде більше немає такої кількості скелястих островів посеред Південного Бугу.

Збираючи легенди рідного краю в селі Мигія (поблизу Первомайська), дослідники трохи з подивом з’ясували, що один з чисельних островів називають Мамаєвим або островом Мамая. Цей факт викликав безліч питань і роздумів.

Всім відомо, що чільне місце в українському народному малярстві посідає картина із зображенням козака-бандуриста. В цьому образі знайшла відображення визвольна боротьба українського народу. Починаючи з ХVІІІ століття і до кінця ХІХ століття, цей сюжет був найбільш поширеним у народному малярстві на території України. Його зображали на кахлях, скринях, на дверях, але найчастіше – на полотні.

http://uploads.ru/t/A/a/V/AaVMT.jpg

Давня традиція і складний шлях розвитку цього улюбленого народного образу . Але при всій узагальненості він дуже близький до життя. Мамай -воїн, захисник Батьківщини, і в той же час , виконавець дум і пісень, втілював як матеріальну, так і духовну силу українського народу.

Ця картина чутливо реагувала на всі важливі події. Цей образ ототожнювали з улюбленими героями – Іваном Нечаєм, Семеном Палієм, Максимом Желєзняком. На всіх картинах зображений козак, який сидить з кобзою в руках.

http://uploads.ru/t/B/u/t/ButHr.jpg

Ще й досі у деяких домах жителів села Мигії зберігаються картини із зображенням козака. Він сидить під явором і грає на бандурі. Голова голена, а з чуприни, як і годиться лише оселедець за вухом, довгі вуса. Сам він у багатому, довгому жупані із золотим позументом і китицями, і «в широких, як море, шароварах». Біля нього на траві пляшка і склянка. На яворі висить його червона феска з китицею, порохівниця, а за плечима рушниця. Тут же у землю уткнутий спис і до нього прив’язаний кінь. Під картиною підпис: «А що ти на мене дивишся? Хіба не відгадаєш, відкіль родом і як звуть – нічичирк не знаєш. У мене ім’я не одне, а є їх до ката, як попадеш на мого свата Як хочеш назви, на все дозволяю, тільки крамарем не називай, бо за те полаю. Я ніколи не міряю по аршину, хіба кому із гвинтівки гостинця подарую у спину. Та правда. Случалось ярмаркувати і з ляхами кожухи на жупани міняти, та й горілочку добре куликати. Гай! Гай! Як я молодий бував, що то в мене за сила була, що, ляхів борючи і рука не мліла, а тепер здається, що і вона сильніша, ніж козак: з ляхами тільки день побитися, плечі і ніхто болять».

Але, переглядаючи різні ілюстрації картин в антології українського мистецтва, з’ясувується, що пізніше ситуація змінилась. В 50-60 рр. ХУІІІ ст., крім козака з’являється бойовий кінь, предмети побуту, і навітьелементи батальних сцен в якості фону.

Характерною ознакою картин цієї групи є їх назва - „Козак Мамай”, „Мамай – сильний козак”, тобто безіменний досі образ прив’язали до учасника гайдамацького руху запорожця Мамая, що в 1750 р. розгромив місто Мошни та маєтності Любомирського. Схоплений командою генерала Леонтьєва, він був повішаний, а його голову в шапці настромили на палю і поставили на мосту в Торговиці. Андрій Марченко зняв з мертвої голови шапку, натягнув її і назвав себе Мамаєм. Новий Мамай знову громив панів на Черкащині в 1758 р. і загинув на полі бою. Деякі дослідники вважають, що козак Мамай був гайдамакою, але, за народними переказами і елементами картин, ми можемо стверджувати, що він був козаком – характерником.

Ці дослідження та висновки козаків-бугогардівців перегукуються з історією життя Марка Мамая замордованого у Мамажвому Яру під Цибулевим.

Далі козаки Побужжя викладають свої версії. Таємниці образу так багато таємниць, розгадка яких криється на острові Хортиці. Адже Запорозька Січ була своєрідним військово – чернечим орденом зі своїм устроєм, організацією. Ієрархією. Кодексом та магічно-містичною практикою - її наявність становила характерну рису усіх західноєвропейських орденів, і у запорозьких козаків.


http://uploads.ru/t/E/s/j/Esjgt.jpg

Іконографічність композиції картини «Козак - Мамай» на думку багатьох дослідників засвідчують цілковито всі. Наявність світового дерева у композиції свідчить про особливий часопростір зображення, адже це дерево, за народним уявленням , перебуває в центрі світу, тобто у священному просторі. Особлива роль світового дерева для людської свідомості визначається тим, що воно виступає ланкою між всесвітом (макрокосмосом) і людиною (мікрокосмосом) і є місце їхнього перетину.Дерево у композиції народної картини Козак Мамай» може бути і деревом виконання бажань. Людина під цим деревом виголошує своє бажання, сказане вголос чи подумки, що потім здійснюються.

«Ми дійшли висновку, що могутнє дерево , зображене на картині «Козак – Мамай» , безсумнівно дуб, священне дерево індоєвропейців. У районі села Мигії ми знайшли багато степових курганів, які були місцем захоронення козаків. своєрідною лінією перетину реального світу і потойбічного.» -пишуть дослідники. Але це лише припущення, бо такі дуби не поодинокі.. Скільки їх лише Чорному лісі, Холодному Яру та інших куточках України.

У міфологічному центрі світу, де проходить вертикальна вісь світу, стоїть священна гора, на якій зустрічаються небо із землею. Ця гора - архетипічний символ. Гора чи пагорб – це своєрідна небесна брама. Існує багато легенд про «закляті»козацькі скарби матеріального характеру, сховані в могилах. Такі скарби часто мають охоронців. Ними можуть бути запорожці, які зістарились під землею, охороняючи скарби. І які всілякими хитрощами намагаються знайти собі заміну. Або кам’яні баби, що їх у фольклорній традиції називали «мамаями». Досить часто подибуються варіанти, у яких скарб міститься безпосередньо під «мамаями». Мешкаючи у степах, козаки не мали інших орієнтирів, окрім штучно насипаних серед відкритого простору пагорбів. тому ми вважаємо, що ім’я своє цей козак одержав саме від назв кам’яних ідолів, біля яких проводив обряд ініціації як характерник.

Замріяний козак, змальований на картині під час перепочинку. Проте сам кінь вказує на сумнівний характер подібних тверджень, адже його зображено високо прив’язаним до списа і в динамічній позі, готовим до швидкого руху. Це вказує не лише на постійну готовність козака чинити опір, але й на те, що кінь відіграє певну роль у діях свого власника. Вказують на це і інші елементи картини.

Спис на українській народній картині «Козак Мамай» застромлено в землю під прямим кутом у безпосередньому центрі картини. Саме ратище часто використовувалося в легендах про козацьке характерництво як один із інструментів магічних дій. Цікаво, що в таких легендах спис виступав у поєднанні з конем, деревом і могилою. Як приклад, наведемо фрагмент оповіді „Як запорожці ману напускали”: «Забіжить козак Мамай у татарську землю, припне коня на прикорні, повтикає ратища на могилі та й спить. Діжде ночі орда і ну підкрадатись до нього. Підійде до могили, а перед нею де й не візьметься густий – великий ліс».

Кінь – передусім перевізник душ і поховальна тварина. Імовірно. Таке тлумачення функції коня існувало у скіфів, які проживали у Північному Причорномор’ї. Геродот подає цікавий опис їхніх поховальних звичаїв, зокрема роковинної тризни за померлим царем ритуально приносить у жертву 50 коней і 50 козаків. Із східно - слов’янського фольклору ми знаємо, що кінь постійно виконує роль перевізника – посередника між світами, цей мотив знаходить місце в сюжетах, що відображають давні обряди переходу.

Прийнято вважати, що замріяний козак змальований на картині під час перепочинку. Проте саме кінь вказує на сумнівний характер подібних тверджень, адже його зображення високо прив’язаним до списа і в динамічній позі, готовим до швидкого руху. Це вказує не лише на постійну готовність козака чинити опір, але й на те, що кінь відіграє певну роль у діях свого власника.

Якщо уважно придивитися до картини, іноді, можна помітити герб . Викликає певні сумніви припущення, що герб, зображений у композиції, дістався козакові від поляків, мав належати якійсь відомій шляхетській родині, що брала участь у війнах з козаками. Адже під картиною є текст, зафіксований у деяких варіантах : «… От лихва трохи угадала, що лошака подарувала, глянь на герб сей знаменитий, зверху он висить прибитий…». Проте у написі йдеться про дарованого поляками коня, а це не обов’язково може стосуватися і герба, до того ж у кількох варіантів ці фрагменти розділені крапкою. Зображений на картині герб містить не польську геральдичну символіку, а спрощене зображення коня, подеколи має і повністю пусте поле. Ми вважаємо, що це пояснює незнанням козаками і народними художниками польських гербів, які вони мали можливість бачити досить часто. Дивного в цьому нічого немає, адже паралельно з польською завжди існувала українська козацька геральдика, про яку мало згадують та мало досліджують, бо дійшла вона до нас лише у вигляді окремих крупиць історії.

На картині «Козак Мамай” йдеться про відсутність імені у зображеного козака, про таємницю, яку неможливо розгадати – вгадати ім’я. Пояснення ж герба як трофею від початку заперечує можливість «аристократичного» походження козака, а це не зовсім відповідає історичній дійсності, Адже козацтво, зокрема Запорозьке товариство, формувалось з аристократичних банітів, дрібного лицарства, а перші козацькі ватажки були високого князівського походження.

Все це вказує на те, що у народній картині «Козак Мамай» існує кілька шарів змісту.

http://uploads.ru/t/3/J/1/3J1m0.jpg

Та козаки-дослідники з Миколаївщини, не пов’язуючи свого Мамая з цибулівським, досліджують свої пісні, легенди та свідчення. Вдаються і до детального вивчення місцевого фольклору. З підсвідомості дуже часто випливає пісня, колись популярна в цих краях:

«А я бідний, безталанний,

Степ широкий – то ж мій сват,

Шабля й люлька – вся родина,

Сивий коник - то ж мій брат.»

А наспівували її вечорами бабусі. І нікого не дивувало, що в свій час, селяни, що приїздили до міста, називали себе „степняками”- нащадками козаків Бугогвардійської паланки, що існувала над Бугом задовго до появи міст Одеси, Миколаєва, Херсона.

Напевно, саме оці підсвідомі спогади поступово перетворились на цілий ряд захоплюючих легенд. Одна з них стверджує, що козак Мамай родом з нашого Побужжя. Літописець села Мигія Іван Філіпович , священик місцевої церкви, писав, що в ХІХ ст. в селі Любомирка жив церковний сторож на прізвище Мамаєнко, який впевнено розповідав про походження свого роду від козака Мамая з Мигії. Через деякий час Мамаєнко приїздив на свою історичну Батьківщину в Мигію з єдиною метою – відвідати острів, названий іменем знаменитого пращура.

На користь саме цієї версії походження Андрія Мамаєнка говорить той факт, що в селі Мигія двері всіх будинків були розписані картинами з його портретом, адже стверджували, що він був не лише лицарем, заступником знедолених, але славився як характерник. Саме ця його слава народила ще одну легенду, що побутує в Побужжі.

Серед легенд Буго-Гарду є і така, що намагається пояснити спасіння Мамая з заточення. Люди вірили, що козак Мамай не був страченим. Будучи в казематі, він маленьким шилом, яке не змогли відібрати під час арешту, намалював на стіні кущ калини, баского коня з чорною гривою. Сила уміння характерника, на їх переконання, оживила коня. Поки відкривали темницю, Мамай встиг вискочити на спину коня, що не мав однієї підкови. Кінь рвонув вперед, і в руках катів залишився лише старий чобіт козака. Саме цей чобіт був повішаний на шибениці замість славетного характерника. Зник вершник, а пам’ять про нього залишилася. З роками постать Мамая увійшла в народні легенди, стала улюбленим сюжетом в народному образотворчому мистецтві. Але офіційна наука довго заперечувала той факт , що ця людина існувала. Так, в енциклопедії зазначено, що „ Козак Мамай”- традиційна назва української картини, відомої в багатьох варіантах: „Козак –душа правдивая”, „Козак - бандурист” тощо, а ім’я Мамай з народних картин не пов’язано з певною особою, а є назвиськом козака (з ХVІІІ ст. – гайдамаки) взагалі, але те що буликонкретніісторичні особи з цим прізвищем є незаперечним.

http://uploads.ru/t/G/D/v/GDvjX.jpg

http://uploads.ru/t/C/q/W/CqWgP.jpg

Читать полностью: http://h.ua/story/188128/#ixzz1s0zJ9yv6

Отредактировано Noval (14-04-2012 15:03:43)

0

149

Noval
Появилась новая версия трактовки нашего названия Первомай - тот от которого пошел Мамай. Названия географических объектов очень важны...

0

150

Крамар написал(а):

Noval
Появилась новая версия трактовки нашего названия Первомай - тот от которого пошел Мамай. Названия географических объектов очень важны...


Уточню.
Первый Мамай - наш, Мигеевский. (ПервоМамай)
Второй - Цибулівський.

И не пил же!
С утра ничего не пил.
  %-)

Отредактировано Noval (14-04-2012 19:59:12)

0


Вы здесь » Форум Первомайска Николаевской обл. » История Первомайска » Малоизвестные страницы истории Первомайска